Росла я собі з мамою і росла, навіть не задумувалася над тим, що все може змінитися. Ми просто були одна в одної: я в мами, а вона в мене
Правда, мама завжди шукала щастя, як я чула з уривків всіх розмов, які вона
Слова бувають сказані так, що вже потім нічого не вернути. Хочеться сто разів перепросити, але ж ти сказала це, ти так думала, ти це зробила, дороги назад нема!
Є, коли ще жива людина, між якою у вас ці слова. Мама була двірником,
Двері відчиняти зовсім бажання не мала, але мама ніби відчувала, що я стою по той бік дверей – натискала на кнопку дзвінка знову і знову. Я знаю чому вона прийшла, знаю, що зараз почую і розумію, що знову всередині мене прокинеться зрадницька думка: мама права, ну що я тут роблю?
Двері відчиняти зовсім бажання не мала, але мама ніби відчувала, що я стою по
Раїса зібрала синів з невістками на сімейну раду, щоб повідомити приємну новину: «Ваша мама виходить заміж. Наступної неділі приходьте знайомитись із моїм майбутнім чоловіком». І почула у відповідь від старшого: «Ти що, ма? Та ти вже стара. Який чоловік? Тобі що самій погано, що альфонса якогось привести хочеш?». Молодший підтримав: «Мамо, не ти, а йому хата наша потрібна. То ми з братом із дружинами на квартирах, в брата дитина, в мене скоро народиться також, а ти з ним в будинку. А не хочеш нам із внуками допомагати?»
Раїса Гнатівна дуже любила давати характеристики й поради наліво й направо всім, кого лише
Я була проти того, яку невістку привів мені син в хату. Мало того, що з бідної родини, то ще й виявилася ні на що не придатною! Навіть малюка здорового не вдалося на світ привести!
Син прибіг до мене, щоб я йому гроші позичила, бо в дитини ще щось
— Це особисто твоє рішення, чи ти говориш від імені свого чоловіка? – запитує мама голосом чужим, – От мені цікаво, доню, якої ж миті ти забула про те, хто твоя сім’я насправді. Ти заміжня скільки – 5 років? Впевнена що проживеш із ним усе життя? А не лячно тобі втратити родину через своє рішення нинішнє?
— Це особисто твоє рішення, чи ти говориш від імені свого чоловіка? – запитує
Микола знову прийшов до мене бідкатись. Уже рік дружина і теща йому спокою не дають. Мало йому своєї роботи, та свого дому, як раптом виявилось, що він ще й коло тещі та її хати повинен ходити та в усьому годити. Ні відпочинку моєму брату, ні спокою немає. Пішла до невістки побалакати, а та мені ледь не речі його до рук тиче, бачте, дуже її обурює, що ми із братом такі дружні
Микола знову прийшов до мене бідкатись. Уже рік дружина і теща йому спокою не
Бабуся Фросина не на жарт стривожилася, що її внучка через переляк може погано спати і почне всього на світі лякатися, тож вирішила над моєю голівкою «злити переляк на віск». Мій татко тільки хмикнув, а дідусь суворо сказав: – Як не віриш, що поможе, то гайда надвір. Тато послушно вийшов, зате мама обізвалася: – Знову ви за своє чарівництво, мамо, кінець ХХ століття, а ви на воску ворожите. Дідусь на те: – Ану цить, Фома ти невірна. Ми тебе малою тільки так і лікували. – Фома – він, а не вона, – мама продовжувала б прирікатися з дідусем, але бабуся вже приготувала все для магічного дійства
Дитиною я дуже  любила на вихідні та шкільні канікули їхати з батьками в село
Я випадково прийшла до сина в гості і очам не повірила. По тілу поповз холодок, бо надто те все було мені знайоме, але й як діяти я теж знала
Отож, я час від часу навідуюся до сина в гості і скажу вам, що
Ми розцілувалися з Марійкою, наче старі подруги і ще п’ять хвилин жебоніли про онуків і дітей, ціни та погоду. Отак збоку й н скажеш, що колись ми були найзапеклішими суперницями.
Марійка була артистка з самого дитинства, завжди гарно одягнена і перша на святкових вечорах,

You cannot copy content of this page