Історії з життя 0
Так, наче ніхто про Наталку до того не знав і не чув і ото вона вперше почула від мене. Очі округлила, вибігла, яка чутлива
А що до неї все село переходило, то так і має бути? То я
Історії з життя 0
1 листопада – день спомину покровителв лікарів та їхніх пацієнтів – святих чудотворців Кузьми і Дем’яна. Молитва до святих лікарів
Я зайшла до ординаторської, щоб забрати історію хвороби мого тата і подякувати лікареві за
Історії з життя 0
Мені про сватів наших ще на сватанні все стало зрозуміло. Хоч стіл нас гарний очікував і прийом душевний, але розмова не клеїлась. Я їм про весілля, а вони в усі очі дивляться: “Нащо ті гулянки? Марнотратство у чистому вигляді”. Ото відтоді і пішло у нас. А остання їхня заява, так узагалі вже ні у які ворота.
Мені про сватів наших ще на сватанні все стало зрозуміло. Хоч стіл нас гарний
Історії з життя 0
— Донька машину придбала, – говорила гордо подругам у парку, – Каже, що лиш у неї така, подруги аж позеленіли від заздрощів. Ті слухали, посміхались, хитали головами і все запитували про неї саму. У кожної були якісь плани, кінечний результат, те заради чого вони от тут живуть і так важко працюють. Але не у Марини. Вона тут була “заради дітей”. А коли оте “заради” повинно скінчитись і де йому межа вона й сама не знала.
Практично 25 років свого життя Марина на заробітках була. Вдова із трьома дітьми, як
Історії з життя 0
– Мамо, я при надії, а ти мене виганяєш на вулицю? Я не вірю, що чую таке від тебе!!!, – донька була не в собі від почутого, як і я від сказаного, хоч ці слова казав мій рот, а мій мозок вже кілька років складав цю промову.
Я росла в бідній родині, де знали, що таке нужда, тому допомагали один одному,
Історії з життя 0
Я знала, що цей момент рано чи пізно настане і Марта Пилипівна таки прижебонить до мене з тортиком, щоб «поговорити». Знаю я ті розмови, знаю! Не одна мені вже всі вуха проговорила, яка у них гарна доця чи онучка. Але Пилипівна трималася до кінця, вірила, бачте, що її онучка таки собі когось людського знайде, а то ж ніяк
Вся надія на мого онука, а він в мене ого-го! Хоч Ромчикові лише тридцять
Історії з життя 0
Кажуть, що пір’їнка може зламати найміцнішу річ, а побутова сварка може на роки роз’єднати найдорожчих людей. Так сталося й у нас і я довгі роки не розуміла, чому донька ні телефонує, ні пише, ні приїжджає. Я ж вкладала у неї душу, серце і мрії
Вона у нас була єдиною дитиною, ледве я її вимолила в Бога. Вже й
Історії з життя 0
Коли робиш комусь наперекір, то не дуже думаєш про те, що пройдуть роки і будеш жаліти, що наробила. Будеш сидіти перед вікном сама і думати, чого ж то доля так повернулася, обманула ти саму себе чи доля тебе
Були ми з подругою просто нерозлучні, разом в школу, разом в училище, разом на
Історії з життя 0
Моя найкраща подруга запропонувала мені помінятися з нею місцями, але я не погодилася, а тепер вона ображається, що я погана подруга і погано про неї подумала
Ми з Інною дружимо вже понад двадцять років і не раз одна одну виручали
Історії з життя 0
Одна Юстина Павлівна на світі залишилась, лиш тільки мій чоловік і був їй ріднею, хай і далекою. Поки ще при здоров’ї була, то до нас родичалась сяк-так, а вже як відчула, що до землі хилить, так ріднішої людини і не знайти. Коли злягла, так ми її у свій дім забрали, бо ж усі ми люде, як лишити живу душу у такому стані саму?
Одна Юстина Павлівна на світі залишилась, лиш тільки мій чоловік і був їй ріднею,

You cannot copy content of this page