Історії з життя 0
– Ти сама, головне, в благородну не грайся мені!, – сказала мама. Коли почула, що сталося, – Хай йде на всі чотири сторони в чому до нас прийшов, в тому хай і йде і на дітей аліменти не забуває платити. Я так і зробила
«Ти сильна, ти справишся», – з такими словами чоловік зібрав речі і пішов до
Історії з життя 0
З часом я зрозуміла, що з Галею я спілкуюся більше, ніж із рідними, що це спілкування мене виснажує, і спробувала включити ігнор. Та де там. «Ти що – про мене забула? Чому не телефонуєш? А я хотіла тобі розказати… А я хотіла з тобою порадитися… А я хотіла, щоб ти допомогла мені з контрольною з математики, з курсовою з психології». Мене починало мучити сумління, і я знову включала режим бути з нею на зв’язку «24/7»
У школі в мене була подружка Галя. Але навряд чи стосунки між нами можна
Історії з життя 0
Гості дивилися на нас з чоловіком і кліпали очима. Не такого прийому вони чекали. – Діти, що сталося? Як у вас не було грошей. То я б вам позичила, – сказала свекрух
Мій день народження в серпні і пізніше ви зрозумієте, чому я так люблю його
Історії з життя 0
Я поїхала додому і стала чекати, боялася лишень того, що вона вкотре пробачить чоловіка.  І що ви думаєте? Приїхали однієї суботи мої дівчата до мене, всі троє! Марта плакала і казала, що все вияснилося
Я не люблю свого зятя, що в ньому донька знайшла – один Бог знає.
Історії з життя 0
Сестра не полінувалась і на цей раз навіть гроші знайшла на дорогу, а все для того, аби зі мною серйозно побалакати. Взяла з собою усіх онуків, навіть плюс 40 її не спинило. Я не очікувала чогось подібного, тому не одразу й знайшлась, як їй відповісти
Сестра не полінувалась і на цей раз навіть гроші знайшла на дорогу, а все
Історії з життя 0
Аж стоїть в хвіртці пані років тридцяти, пашить здоров’ям та яснить макіяжем. – Ви мене не знаєте, але ми з Михайлом вже рік живемо разом. Він не хотів вам казати, бо ви прихворіли були, але це вже не має значення. Ми будемо разом, хочеться вам того чи ні
Як то часто буває, у мене все звалилося на купу – захворіла та ще
Історії з життя 0
Я вирішила все ж зателефонувати батькові і запитати у нього, чому вони зі мною хочуть так несправедливо вчинити. Видно було, що тату соромно, він завірив мене, що зробить усе від нього залежне, аби я мала те ж саме, що й брату моєму вони дали. От тільки вже увечері мама зателефонувала, вона говорити довго наміру не мала. У неї все просто: я не така і якщо я нічого не розумію, то повинна узагалі забути про те. що у мене є батьки
Я вирішила все ж зателефонувати батькові і запитати у нього, чому вони зі мною
Історії з життя 0
Після тієї розмови нашої, донька зі столиці не приїхала, а прилетіла. Бачте, її обурює моя позиція і вона щиро не розуміє. чого я йду на принцип у такому дріб’язковому питанні. “Мамо, ну навіщо ти так? Усе зеленню поросло. двадцять років відтоді минуло, у кожного своє життя? Ти не розумієш. що так ти мені прикрощів завдаєш?” От тільки я від свого не відступлю. У цій справі терміну давності не існує. я так вважаю
Після тієї розмови нашої, донька зі столиці не приїхала, а прилетіла. Бачте, її обурює
Історії з життя 0
Мама телефонувала кілька разів, я свідомо трубку не брала. Нічого нового я там не почую, а вчергове повторювати одне і те ж я вже сил не мала. Тоді вона вирішила діяти інакше
Мама телефонувала кілька разів, я свідомо трубку не брала. Нічого нового я там не
Історії з життя 0
Мама ніколи не розуміла, як це жити «для себе». Як це взагалі? Самій з’їсти єдине морозиво на яке вистачило грошей, а вдома я і лежача бабуся. Купити собі плаття, коли вистачає лише на їжу? Як це «жити для себе», коли все життя крутиться навколо того старого дивана, до якого прикута бабуся, яка вже й не розуміє нічого. Але доля готувала й мамі роки на цьому дивані
Я ще пам’ятую той час, коли ми були щасливі втрьох – я, мама і

You cannot copy content of this page