Їхала на заробітки свого часу, аби швидше добудувати наш із чоловіком будинок. П’ять років
Ганну Іванівну всі знали, як вчительку зарубіжної літератури, яку скерували в село і вона
– Мироне, підлива з фаршем, – намагалася вгамувати я чоловіка. – І що? Мене
Подруга мені телефонувала разів з десять, тому я зрозуміла, що щось нагальне. – Світлано!
На дворі дев’яносто п’ятий рік, з зарплати у мене тільки назва, чотирирічний син на
Дуже сильно заплуталася у своїх стосунках. Володі 25, мені 28, разом ми вже два
– Оля! Оля Музиченко!, – я чула знайомий голос і мало не бігла, але
Я сиділа на лавочці і поглядала на онучку і її нову знайому, а чи
А далі я стану бабусею? Бабусею? Такою як моя?… Бабуся Віра… Найкраща у світі
Їхня хата стояла на краю села в такій гущавині, що туди мало хто хотів