Були в нашого парубка плани одружитися, взяти прізвище дружини, щоб у майбутньому його дітей у школі не дражнили. Підлітком він навіть запропонував татові переписатися на прізвище мами – Коваленко, чим батька дуже образив, мовляв, усі прізвища мають походження, але хлопець вважав: якщо вони походять від ремесел, то це ще нормально. Ніхто з Тесленків, Бондаренків і Писаренків не насміхається, а йому вслід бешкетники кричать «кар-кар, ворона полетіла»
Льоня соромився свого прізвища. Воно означало назву птаха. У школі його за це дражнили,
Як тільки сестра нас прихистила, я одразу вирішила, що не буду сидіти склавши руки. Хоч у мене і двійня, якій ще й трьох років не було, але я усі домашні клопоти на себе узяла. Прала, готувала, прибирала, на городі і квітнику поралась. Все, аби не бути обузою для сестри. Тож для мене стало повною несподіванкою, що за три місяці вона попросила, аби я нове житло підшукала. Ще й додала, що через мене у них в сім’ї відносини зіпсувались
Як тільки сестра нас прихистила, я одразу вирішила, що не буду сидіти склавши руки.
Як тільки ми приїхали мого Ромку обступили менші братики і сестрички. Він кожному дав гостинці і по двісті гривень. Потім. уже мамі своїй тихенько вручив п’ять тисяч. Все це бачила і моя мама, саме тому, після того як ми додому приїхали вона мені категорично заборонила за Ромку заміж іти
Як тільки ми приїхали мого Ромку обступили менші братики і сестрички. Він кожному дав
– Донь, я ж тобі все віддаю, де ж ти ті гроші діваєш? – Ось сумка, бачиш? Фірмова! Щоб з мене дівчата в групі не сміялися. Ось, де твоя зарплата!
Цю дівчинку поклали до нас у палату, коли я вже мала виписувалася зі своєю
Відколи Зоя пішла жити зі своїм хлопцем, то додому хоч не вертайся. Чоловік все бубнить, що то я доньку отак виховала, бо якби він виховував, то такого б не було
А Славко не виховував, він скоріше завжди робив Зої зауваження: – Ти не вмієш
Ніколи не хотіла повертатися в цю хату, як згадаю ту тісноту, то аж перебирає холодом. Шестеро дітей привести на світ – то який розум треба було матері мати? От зараз у мене один син і все – всі навколо щасливі і мають простір
Та й мої брати та сестри теж не видалися надто радими перейняти мамин досвід
Звела я доньку свою з сином подруги, а та прийшла і до мене: – Ти мені зі світу хочеш зігнати?
– Та, що я таке зробила, – питаю її, – Хлопець хороший, має добру
Не думала, що ридатиму над сервізом більше, ніж над мамою. Чому життя таке безглузде?
Складаєш, складаєш, складаєш… Копійка до копійки, щоб було на чорний день. Далі купуєш на
Зять мій думав, що попав в рай! О, що ми з донькою пережили – не прощу йому ніколи, якби не його походеньки, то вона б так швидко й не згасла. А тепер отакі справи, що з раю або йдеш, або йдеш
Я все Зої говорила, що вона його надто любить, надто ідеалізує, надто романтизує, надто
Свого часу донька пішла проти нашої волі і вийшла заміж за того Дмитра. Ми довго із нею не розмовляли, аж поки онук не з’явився. Чоловік не захотів, а я таки поїхала до неї. Після відвідин і сон і апетит втратила, розумію, що так далі вона жити не може, але мій чоловік заборонив будь-що робити
Свого часу донька пішла проти нашої волі і вийшла заміж за того Дмитра. Ми

You cannot copy content of this page