fbpx
Поїхали ми на весілля до двоюрідного брата мого чоловіка. Сказати, що я здивована, то вважай і не сказати нічого. Такого я ніколи в житті не бачила і щиро сподіваюсь, що ніколи не побачу
Поїхали ми на весілля до двоюрідного брата мого чоловіка. Сказати, що я здивована, то
Через деякий час по роботі мене відправили у відрядження. Я був відсутній тиждень і весь цей час не міг додзвонитися до Олени. За цей короткий термін вона пообіцяла вирішити всі негаразди, а головне розібратися з розлученням. Але її телефон мовчав. Я покинув роботу і примчав додому
У житті зі мною сталася дуже неприємна ситуація. Чесно кажучи, я досі перебуваю в
– Гаразд. Дитину залишиш чоловіку і розлучишся з ним. А з моїм сином ви знову розпишетесь і народите своїх дітей. Від Андрія у тебе набагато кращі діти вийдуть.
Інно, тебе не впізнати! До мого плеча хтось торкнувся, я озирнулася і трохи не
Скажи, будь ласка, а що б ти зробив, якби побачив мою анкету на сайті знайомств? Мій чоловік змінився в обличчі.
В обідню перерву ми з колегами–подругами сіли за службовий комп’ютер Наталії. Вона постійно намагається
Ніяк не можу зрозуміти свою маму. Відколи заміж вийшла, свекруха рідніше від неї стала і ставиться краще. Як тільки мама виходить з кімнати, мені хоч з дому тікай
Ніяк не можу зрозуміти свою маму. Відколи заміж вийшла, свекруха рідніше від неї стала
Микола Сергійович хотів ощасливити родину якоюсь породистою особою, щоб і розум, і краса були спадковими, а тут Леся. Мама його точно не зрозуміє
Мамо, а тато мене любить?- питає Аня по дорозі в садочок. Звичайно,- каже Леся,
Дівчина таки наполягла на поході в кафе. Федір довго відмовлявся, однак після того, як Марійка пообіцяла заплатити за обох, погодився
Синові Ольги Петрівни було за сорок. За свій вік Федір обзавівся двокімнатною квартирою у
Батька не стало раптово. Свята стали зайвими. Відзначали скромно. Рано вранці Олександр вручив іменинниці подарунок – гарну турку для кави та квіти
Бувають у житті дивовижні дні та разючі збіги. Такі, про які кажуть: доля. Сашко
Якось ввечері знову прийшла Аня. Цього разу вона попросила сіль. І ось тут Тетяна Петрівна якось замислилась. Ще її бабуся казала, що давати сіль увечері не можна. Сіль – це як достаток у домі. І сільничка завжди має бути повною
У Тетяни Петрівни за стіною з’явилися нові мешканці. Сусідка пустила квартирантів, сімейну пару. І
Зупинилася машина. З неї вискочив Ігор і сів поруч із нею. — Оленко, що ти тут робиш? Вже десята година. Я почав хвилюватися. Телефон недоступний
Олена стояла перед дзеркалом. Здається все добре, окрім нових зморшок біля очей. Можна працювати.

You cannot copy content of this page