fbpx
Я й не думала, що цим усе скінчиться, – розгублено розводить руками Маринка, – Звернулась по допомогу у справді скрутну хвилину. Дякую, не відмовили, але тепер. Тепер узагалі казна-що виходить
Одного разу сталося так, що мені не було де жити і на що. Я
На випускний не підеш, доню, – говорить повчально, – Останній платіж збираємо. Зате у тебе власне житло буде. Цим твої однокласники похвалитись можуть?
Все дитинство від батьків тільки й чула Ксенія: — Грошей немає, у нас кредит
Тетяна Іванівна чула, як невістка гримить посудом на кухні і намагалась стати непомітною на своїй розкладачці. Поруч, на батареї, розігрівалась її вечеря. З’їсть тихцем пізніше, хай невістка спати ляже
Сусідка моїх батьків піддалася на умовляння дітей та продала будинок. Гроші розділили між синами,
Ніякої машини – сини несли маму самі, ось це особливо людей дивувало. Лиш Мар’яна сусідка зачинилась в хаті і бачити і чути всього того не хотіла. Неприємно їй було. Не заслужила Дарина такого до себе ставлення. Чому її діти так люблять, хоч та і не була хорошою мамою, а вона душу в дітей вклала і до неї ніхто навіть не приїжджає
На те як діти на руках несли свою маму до місця вічного спочинку, вийшло
Десь, колись, я дуже помилилась. Мої діти виросли, але те що зараз відбувається, я пояснити ніяк не можу. Зовсім
Кажуть, що треба правильно виховувати дітей, щоб потім ні про що не шкодувати, і
Мамо. Я ваші борги не закриватиму. У нас на них грошей немає. Нехай працюють
Рідня. — Оленко, ти тільки не хвилюйся. Тобі зараз не можна. Все буде добре.
Онуки рідні тільки тоді, якщо вони доньчині, – сказала Галина гонорово. – А якщо мій син розлучиться? Що я тоді буду робити? От і поводжусь так свідомо
Дві літні жінки прогулювалися сонячним парком і балакали про своє. — Галю, а твоєму
Надія зібрала речі і поїхала в європейську клінінгову компанію. Робота була важкою, треба було мотатися з одного кінця міста в інший, але мрія про принца, що відкриє їй двері в свою квартиру і своє серце додавала їй сил
Надя вирішили вийти заміж за іноземця. Приклад наочний вона мала – рідна тітка вже
Степан Сергійович здивувався: «Нічого собі мама! Бабці, мабуть, років 80. Скільки ж її матері, яка досі шиє сукні і ходить на весілля?»
Степан Сергійович – людина не особливо товариська. Мовчун. Віддає перевагу самотності, завжди знайде собі
Мама, все ж таки, наважилася сказати те, що крутилося у неї на язику. – Я хочу, щоб твій чоловік не називав мене мамою
Рано вранці, коли Світлана увійшла на кухню, її зустріла стривожена мати. — Доню, мені

You cannot copy content of this page