fbpx
Толик втратив інтерес і до Оленки. Тоді до нього прийшли її брати: — Ти скоро станеш батьком – одружуйся!
Лідія Макарівна насупила лоба, намагаючись згадати щось тільки їй відоме. Несподівано запитала: — Ти,
Я вже й чоловікові Каті натякала, що щось між нашими не чисто, а він сміється. Говорить, що Катрусі своїй довіряє і в них усе гаразд. Моєму чоловіку він вдячний безмежно, адже не кожен зголоситься допомагати за “дякую”
Ми одружилися три роки тому. Ми давно дружимо із сім’єю Івана та Катерини. Вони
І хочу заміж і лячно мені. Мама мого чоловіка хоч і живе у іншому місті, але і звідти непогано “воду варить”
Мій хлопець і я у стосунках ось уже чотири роки. Запитайте, чому так довго
Донька як почула, що саме я від неї хочу, таку сцену влаштувала. Скільки я всього почула! А на завершення ще й чоловіка мого майбутнього згадала. Прохання ж було геть незначним, особливо, як для неї
Я жінка похилого віку. Цього року мені виповнюється 71 рік і знаєте що, я
Вибач, але де сказано, що я повинен оплачувати все. Я жив за кордоном – це нормально і я вважаю, що правильно. У мене тато з мамою мають окремі рахунки в банку і окремі каси. Разом оплачують лиш спільні витрати. Це розумно, коли в родині ніхто нікому нічого не винен
Мені 28 років, у мене немає сім’ї і немає дітей, хоча майже всі мої
Анатолій вдівець з двома дітьми трьох і семи років. У нього дві донечки – квіточки. Ми рік спілкувались, а потім він запропонував мені стати його дружиною. Я одразу ж погодилась. Але, схоже, що шлюбу не буде і все, через моїх дітей
Я мати двох дітей. У мене син та дочка, вони обидва підлітки. Так вийшло,
Михайло мені запропонував стати його дружиною. Я ніби як і погодилась, але тепер одна риса його характеру мені спокою не дає
Мені 27 років і хочете вірте, хочете ні, але півроку тому я вступила у
Повернулась з весілля сина з конвертом, який мала дарувати молодим. Після того, що на тій забаві побачила зрозуміла, що мені ті гроші потрібніші
Сиджу зараз вдома на балконі, повільно п’ю чай і розмірковую про те, як все
А чому ми на таксі їздимо, а твій тато на машині. Нащо вона їм? Я б їх возив куди потрібно. Якось не справедливо виходить, ти не вважаєш?
Мене звуть Катерина. Коли я навчалася на останньому курсі університету, я познайомилася зі своїм
Тато, як дуже добра людина, колись прописав у себе знайомих. У неприватизованій квартирі. Це вже потім він дізнався, що вони в разі приватизації можуть претендувати на частку. Дізнався, але подумав, що такого ніколи не станеться. Сталося
— Пробач мені, — несподівано сказав тато, — Я так сильно помилявся в них.

You cannot copy content of this page