Головна

anna

— А я її не слухаю, доню, – говорила моя мама виправдовуючись, коли я мала вчергове запитувала, чого то вона терпить бабусині вибрики, – Людина у віці, ти згодом усе зрозумієш. Хай говорить, що хоче, мені важливо, аби у неї все добре було
Історії з життя 0
— А я її не слухаю, доню, – говорила моя мама виправдовуючись, коли я мала вчергове запитувала, чого то вона терпить бабусині вибрики, – Людина у віці, ти
З самого ранку в суботу мама мене розбудила, аби ми збирались і їхали на ринок до міста. Плани у неньки були грандіозні, вона хотіла і шпалери нові придбати і штори до них і вибрати нову кавомашину, бо у сусідки за 25 тисяч є. а наша ще стара, хоч і добре працює. Я мріяла виспатись. тож вибачилась і сказала, що поїхати не можу, повернулась, аби далі спати, та мамине запитання мене розбудило остаточно
Історії з життя 0
З самого ранку в суботу мама мене розбудила, аби ми збирались і їхали на ринок до міста. Плани у неньки були грандіозні, вона хотіла і шпалери нові придбати
Приїзду доньки і її нового чоловіка вся наша родина чекала, мов свята. Ну а чи жарт, моя Неля вийшла за італійця. У нього дім там величезний, Неля показувала, а в мене тут хата з дешевим ремонтом. Так ото за пів року готуватись почали із чоловіком і все до ладу доводити. Навіть двір плиткою вистелили, добре, що сусідка грошей позичила. Але, хто ж знав, що той Джованні нас усіх аж так розчарує
Історії з життя 0
Приїзду доньки і її нового чоловіка вся наша родина чекала, мов свята. Ну а чи жарт, моя Неля вийшла за італійця. У нього дім там величезний, Неля показувала,
Для свого сина я перестала існувати рівно тієї миті. як відповіла на залицяння Романа. Він тоді приїхав і влаштував не надто приємну сцену. мені довелось ставити його на місце і нагадати, що я не жінка йому і не донька, а мама, тож має вибір, або змиритись і вибачитись, або не приймати цього і їхати геть. Голосно грюкнувши дверима він пішов і сказав, що сина я більше не маю
Історії з життя 0
Для свого сина я перестала існувати рівно тієї миті. як відповіла на залицяння Романа. Він тоді приїхав і влаштував не надто приємну сцену. мені довелось ставити його на
— Ото квитка щасливого витягла, так? – прошипіла мені тихо, коли свекор із чоловіком вийшли на двір “повітрям” подихати, – ну треба ж таке, прийшла на все готове, ще й двох дітей привела.
Історії з життя 0
Свекруха прийшла до мене одразу, як стало відомо. що мого Петра не стало. Я була дуже розгублена. не знала за що братись і з чого усе починати. думала.
Коли їхала на заробітки, то мала на носі великі рожеві окуляри, крізь які дивилась на роботу за кордоном, як на легку пригоду за яку ще й гроші дадуть. Бачила я сусідку Нюску, яка за десять років і дім відремонтувала і донці квартиру придбала, тож мені здавалось, що там мене чекають і гроші дадуть просто так
Історії з життя 0
Коли їхала на заробітки, то мала на носі великі рожеві окуляри, крізь які дивилась на роботу за кордоном, як на легку пригоду за яку ще й гроші дадуть.
— Чи тобі ті гроші аж настільки необхідні, Валю. – хитає головою тітка Галина, – Невже ті папірці тобі очі затулили і совісті позбавили. Ми ж нині про брата твого рідного говоримо. Тут ситуація така, що люди чужих у дім пускають безкорисно, а ти свого рідного виставляєш. Пошкодуєш ти, Валю, ой, пошкодуєш
Історії з життя 0
— Чи тобі ті гроші аж настільки необхідні, Валю. – хитає головою тітка Галина, – Невже ті папірці тобі очі затулили і совісті позбавили. Ми ж нині про
Цікаво, а руки її слухають от так цілісінький день телефон тримати і мене набирати усіма можливими способами? Сестра моя уже місяць спокою не дає. Пише, телефонує, навіть відео записує і все тому, що я не погоджуюсь маму нашу доглядати. Знаєте, вона мені мама і мені її шкода, але я теж життя заслужила. Досить із мене
Історії з життя 0
Цікаво, а руки її слухають от так цілісінький день телефон тримати і мене набирати усіма можливими способами? Сестра моя уже місяць спокою не дає. Пише, телефонує, навіть відео
Так уже життя обернуло, що ми із сестрою росли, що та трава при дорозі. Нікому ми потрібні не були, нас і не помічали толком. Мама із татом жили у своєму світі де панував “зелений змій” а от про нас вони й не пам’ятали
Історії з життя 0
Так уже життя обернуло, що ми із сестрою росли, що та трава при дорозі. Нікому ми потрібні не були, нас і не помічали толком. Мама із татом жили
Я зі своїм чоловіком прожила 25 років. Хоча, чи й можна те все життям назвати, бо ж такого я натерпілась, що й не передати. Уже мені було під п’ятдесят, коли після чергової ночі у льосі, я вирішила, що з мене таки досить. Того дня я окрім документів нічого і не взяла із собою – подалась жити у мамину хату
Історії з життя 0
Я зі своїм чоловіком прожила 25 років. Хоча, чи й можна те все життям назвати, бо ж такого я натерпілась, що й не передати. Уже мені було під

You cannot copy content of this page