У нас син один довгожданий і дуже любимий. Ми із чоловіком життя поклали на його виховання, дали усе найкраще. Тож коли він одружуватись зі своєю Ліною надумав. ми грошей на весілля шкодувати не стали. Хто ж знав, що у день свята почуємо таке
У нас син один довгожданий і дуже любимий. Ми із чоловіком життя поклали на його виховання, дали усе найкраще. Тож коли він одружуватись зі своєю Ліною надумав. ми
Я ледь занесла у квартиру ті торби, руки вже ледь тримали вагу. Зайшла на кухню, звичним рухом відчинила холодильник, аби усе розкласти і отетеріла. Спочатку ж думала – здалось. Але ж ні, коли поглянула на дверцята таки побачила прикріплене магнітом фото колишнього чоловіка і його нової родини. Я поглянула на Ірину Вікторівну, а вона робить вигляд здивований
Я ледь занесла у квартиру ті торби, руки вже ледь тримали вагу. Зайшла на кухню, звичним рухом відчинила холодильник, аби усе розкласти і отетеріла. Спочатку ж думала –
Донька мене так настирливо із заробітків додому кликала, що я вже й перейматись почала. Їхала ж я тільки заради неї, аби фінансове положення у сім’ї нашій покращити, добре ж бачила, як їм із зятем важко. Трьох років не побула, як чую одне і те ж: “їдь мамо додому, та їдь додому”. Приїхала і мало дару мови не втратила
Донька мене так настирливо із заробітків додому кликала, що я вже й перейматись почала. Їхала ж я тільки заради неї, аби фінансове положення у сім’ї нашій покращити, добре
Так, я маючи двох дітей переписала усе, що маю на свою невістку. Люди коло скроні пальцями крутять, запитують, що то я на старості років надумала собі такого. А от я певна, що повинна була саме так вчинити
Так, я маючи двох дітей переписала усе, що маю на свою невістку. Люди коло скроні пальцями крутять, запитують, що то я на старості років надумала собі такого. А
Ми сиділи за столом, розмовляли, підіймали тости, якось усе ж було добре. Аж тут брат чоловіка починає розповідати про те, як він нещодавно у нас гостював. Він говорить, а мені хоч крізь землю провались, відчуваю, що от зараз не стримаюсь і вимовлю йому усе. А свекруха дивиться на нас із явним осудом: “Що, справді так було? Ліно, хіба ти не знаєш, як гостей приймати треба?”
Ми сиділи за столом, розмовляли, підіймали тости, якось усе ж було добре. Аж тут брат чоловіка починає розповідати про те, як він нещодавно у нас гостював. Він говорить,
Чую, що до мами хтось зателефонував і мама розмовляє якось дуже дивно. Зайшла я в кімнату, коли вона вже геть захлипана сиділа і повторювала: ” Я приїду, сестричко. Не переймайся, я все давно забула, я приїду”
Чую, що до мами хтось зателефонував і мама розмовляє якось дуже дивно. Зайшла я в кімнату, коли вона вже геть захлипана сиділа і повторювала: ” Я приїду, сестричко.
У мене саме ж відпустка була, коли у свасі ювілей відзначали. Мене вона запросила чи не за місяць наперед, адже знала, що я в Україні буду, тож я і приїхала. Ще й з машини не вийшла, а вже сльози на очі. Мені раптом стало себе неймовірно шкода, я зрозуміла, куди ідуть мною гроші зароблені
У мене саме ж відпустка була, коли у свасі ювілей відзначали. Мене вона запросила чи не за місяць наперед, адже знала, що я в Україні буду, тож я
Мама говорить, а в мене від почутого, аж у вухах шуміти почало. Вона там радісна така, посмішка і іскри з очей. Ще й дивується, а чого я її не вітаю
15 років тому моя мама розлучилася із батьком і подалася в Італію на заробітки. На той час я була ще 5 дівчинкою, тож мама залишила мене із бабусею.
Ні ну я знала що вона не сприйме це радістю але щоб підняти таку бурю не очікувала. Бачите мою свекруху дуже обурює те що я не змогла прийти до неї на ювілей. Говорить що причина в мене видумана і надумана все аби тільки не допомагати їй у такий день
Ні ну я знала що вона не сприйме це радістю але щоб підняти таку бурю не очікувала. Бачите мою свекруху дуже обурює те що я не змогла прийти
Я знову зателефонувала сину, аби із ним поговорити, але він, як завжди скинув дзвінок. Бачте, пан ображається на рідну маму, говорить, що не очікував від мене такого. Я не раз пояснювала йому, чому саме так вчинила і що він мені ще дякувати буде, але ж хіба він мене чує?
Я знову зателефонувала сину, аби із ним поговорити, але він, як завжди скинув дзвінок. Бачте, пан ображається на рідну маму, говорить, що не очікував від мене такого. Я

You cannot copy content of this page