— Що тепер вдіяти. Мені не просто, я ж одна. – з неприхованою неприязню відповіла мені колишня дружина чоловіка, коли я попросила її бути трошки скромнішою і не так часто відправляти до нас її дітей
Я дуже люблю свого чоловіка, але останнім часом серйозно подумую про розлучення. Сил моїх більше немає! А виною всьому – колишня дружина мого чоловіка. Мій чоловік був до
Я ледь дочекалась, коли ж діти підуть на роботу. Узяла подаровані на весілля гроші мерщій до будівельного магазину. О шостій вечора, коли моя молодь повернулась додому у їхній кімнаті уже було залито підлогу, а в коридорі лежали коробки з новою шафою купе. Я вечерю святкову приготувала, сюрприз все ж таки для них робила. Уявляла, як зрадіють і дякуватимуть. Але не отримала я очікуваного
Я ледь дочекалась, коли ж діти підуть на роботу. Узяла подаровані на весілля гроші мерщій до будівельного магазину. О шостій вечора, коли моя молодь повернулась додому у їхній
Я знала що мій майбутній чоловік проживає не один. Знала, що у нього є донька, яку він ростить сам, а тому повинен їй в усьому допомагати і підтримувати. Але яким же було моє здивування, коли я її побачила. “Дівчинці” було тридцять і вона жила повністю за татусів рахунок
Я дуже довго не могла вийти заміж, була невпевнена в собі. І, нарешті, в 35 років мені зустрівся чудовий чоловік, з яким у мене склалися стосунки. Тішили його
Наречена була неймовірно красива. Дивилась на мене таким закоханим поглядом. А я лиш після того, як поставив підпис, зрозумів, що вона мені і не цікава вже. Сам не знаю, як це пояснити: була любов і прагнення, а підпис поставив і все. От прямо зовсім все
Три роки тому в нашій компанії з’явилася одна дівчина. Її привела моя знайома. Ця дівчина дуже сподобалася мені! Така красива і цікава! Вона не була схожа на моїх
– Ти мені хто? – запитує Марину здивований Валерій, – Я тобі щось обіцяв? Ти моя дружина? У нас є штам у паспорті і ми офіційно одружені? Ні? Які тоді можуть бути невдоволені закиди з твого боку? Живу, як вважаю за потрібне, я вільна людина.
Три роки тому я познайомилася зі своїм чоловіком. Звичайне знайомство в кафе, нічого особливого. Але, не дивлячись на моє скептичне ставлення до нього, ця зустріч стала для мене
Оленка вночі подзвонила: « – Якщо мій тебе набере, скажи що ми з тобою до ночі гуляли містом, розмовляли». То було вперше і я, мабуть зі сну, бовкнула “добре”. Ну не зрозуміла я тоді у що мене вплутують, не зрозуміла
У мене є подруга, з якою ми давно знайомі. Не можу сказати, що ми кращі подруги, але раніше спілкувалися часто. Зараз ми обидві вже заміжні і наші чоловіки
Тепер у мене зовсім інший погляд і на тата і на сім’ю. Все сталося настільки раптово, що я досі не можу прийняти ситуацію
Мої батьки разом вже двадцять років. Цілих двадцять років вони радують один одного кожен день. Ось скільки себе пам’ятаю, коли зустрічаються їхні погляди – іскри летять в різні
Щосуботи, ми з чоловіком ходимо в магазин за продуктами. Як правило, ми на це витрачаємо весь день, тому що магазин великий і я люблю побродити по різних відділах. Але те, що трапилося в цю суботу, сталося з нами вперше і я досі не можу відійти від ситуації
Щосуботи, ми з чоловіком ходимо в магазин за продуктами. Як правило, ми на це витрачаємо весь день, тому що магазин великий і я люблю побродити по різних відділах.
Хай думають усі про мене потім що їм заманеться, але я так вирішила. Уже збираю гроші і необхідні речі, одного дня я просто зникну і хай чоловік з сином живуть як собі хочуть
Сім’я завжди була для мене на першому місці. З дитинства мене вчили того, що потрібно допомагати своїм рідним і ніколи не залишати їх. І я саме так і
Я раніше завжди уявляла, що коли мої діти будуть дорослими, на свята у мене буде повна хата гостей. Я мріяла, як буду старанно готуватися до свята: готувати незвичайні і смачні страви. Представляла, як буду втомлюватися, і полегшено зітхати, коли всі будуть роз’їжджатися. Хіба ж я знала, як усе буде насправді?
Мені 60 років, живу я одна, бо чоловіка не стало п’ять років тому. Тепер я вдова. У мене двоє прекрасних і розумних дітей: старший син і молодша дочка.

You cannot copy content of this page