Невгамовна Олександрова рідня, як та крапля, що камінь точить, при нагоді все жаліла чоловіка і скрушно хитали головами дивлячись на його дружину. І ось уже він сам починав шукати вади в дружині. Не минуло й півроку, як Сашко став задивлятися на гарненьких невисоких дівчат, а потім і зовсім погулювати почав. Так, здавалося б, через нічого зруйнувалася родина
– Не пощастило Сашкові, – говорили родичі, – дружина йому дісталася не феєрверк. Свекруха ж взагалі відверто говорила: – Аня нам породу псує; якщо діти в неї підуть,
Оленка вже і до ворожки ходила, і бабка сказала, що живе він з нею тільки тому, що йому зараз так зручно. І при першій слушній нагоді він втече. Невже, правда? Олена, в принципі, завжди до ворожок ставилася скептично, подружка повела. Але слова цієї бабки міцно засіли у неї в голові
Мені 29 років. Я живу в цивільному шлюбі з чоловіком, якого дуже люблю вже 3 роки. Хоч ми і не одружені, але я все одно вважаю його своїм
– Вийти заміж, то невелика наука, доню! Продумай, що тебе там чекає. Так він забезпечений і перспективний, але яка ти там у нього по рахунку? А тебе не бентежить, що першим його проханням було, аби ти покинула навчання. Як думаєш, нащо це йому?
У мене дочка студентка третього курсу. Дівчинка дуже здібна і розумна. І справа не в тому, що вона моя дочка. Просто в свої двадцять років вона має безліч
Маша прямо і без жодних вагань заявила ошелешеній сестрі, що діти їй не потрібні. У неї новий чоловік і нове життя, а троє маленьких споминів про минуле просто зайві
Кіра з Русланом одружилися п’ять років тому. Пара давно хотіла завести дитину, але у них ніяк не виходило. Їх життя змінилася незабаром кардинально після поїздки на весілля до
Інколи я не розумію цього світу зовсім. Можливо мене виховували динозаври, а може я просто відстала від життя? От скажіть мені: так чинити нормально? У подруги минулого місяця був ювілей – тридцять років. Ми з нею були не просто близькі, навіть у деяких сестер таких відносин немає, як були у нас. Були. А все через подарунок
Інколи я не розумію цього світу зовсім. Можливо мене виховували динозаври, а може я просто відстала від життя? От скажіть мені: так чинити нормально? У подруги минулого місяця
Багато років тому я забрала свого чоловіка з родини. Ні. Це не історія про бумеранг і справедливість Всесвіту. Це історія про довгий щасливий шлюб і про те, чим завершуються подібні історії
Я все життя вважала, що за своє щастя треба боротися до кінця, адже багато хто з нас живе зі своєю половиною, тому що так треба. Або за принципом
Приголомшена сказаним, я нерухомо просиділа на кухні до самого ранку. Так би і далі сиділа, але хлопчики прокинулися і мене розворушили. Як в тумані приготувала малюкам сніданок і відвела їх в дитячий садок. Повернулася додому і знову нічого не змогла робити. Дочекавшись вечора, пішла за дітьми. Погодувала, помила, і спати поклала
Я з чоловіком прожила в шлюбі десять років. Все починалося дуже мило і романтично. Були і квіти, і цукерки, і театри, і ресторани. Загалом, все як у всіх.
Коли Валерія повернулась додому, Сашко не відходив від неї ні на крок. Носив на руках, годував. А одного разу випадково побачив її такою, як є. Скрикнув. І втік…
Саша познайомився з Валерією в метро. Обидва їхали на роботу. При виході у дівчини затиснуло дверима сумку, а Саша люб’язно їй допоміг. А потім їм виявилося по дорозі.
– Брату купили, а мене, що не так любите? Всі ваші слова про те, що ви між нами з братом різниці не бачите – лиш слова. Хіба це справедливо: йому квартира на блюдечку і зараз, а мені у спадок бо-зна й коли
У нас з чоловіком двоє дітей. Ось тільки різниця у них велика, десять років. Сім’я у нас дружна і весела. Всі вихідні намагаємося проводити разом. Нещодавно ось син
Анна Семенівна важко зітхнула, дивлячись на чоловіка. Сказати, що вона такого не очікувала – то нічого не сказати. Оце номер! І що тепер? Як далі бути?
Комусь моя історія може здатися дивакуватою, адже не сором, проживши тридцять років в шлюбі, розлучатися на старості років. Але якщо ви дізнаєтеся, як йдуть наші з чоловіком справи,

You cannot copy content of this page