Головна

anna

Вона посміхається, киває, але нічого не робить. Раніше, коли син жив удома, я повністю стежила, щоб він добре харчувався. Самі знаєте, які чоловіки – майже як діти. Невістку попереджала і не раз, щоб готувала йому нормальну їжу, просила дотримуватися дієти
Історії з життя 0
Синові 26, півроку тому одружився. Живуть молоді окремо, в квартирі невістки, їй подарували батьки. Відразу скажу, що я не з тих свекрух, що недолюблюють невісток без причини. Дівчина
— А де кажеш, Петре твоя Олена! – примруживши око запитує сусідка, – На роботі? Хм! – багатозначно хитає головою вона, – Ну, ну! І ким вона у того чоловіка, що я бачила працює! Хоча не моя то справа… Але ж і так бути не повинно
Історії з життя 0
— А де кажеш, Петре твоя Олена! – примруживши око запитує сусідка, – На роботі? Хм! – багатозначно хитає головою вона, – Ну, ну! І ким вона у
«Чому ти такий спокійний? У тебе ні дружини ні дитини, а ти в комп’ютері сидиш. Не насторожує перспектива посивіти на самоті?». Відповідь сина ошелешила і я вперше задумалась над своїм життям.
Історії з життя 0
«Чому ти такий спокійний? У тебе ні дружини ні дитини, а ти в комп’ютері сидиш. Не насторожує перспектива посивіти на самоті?». Відповідь сина ошелешила і я вперше задумалась
— Сядь, синку і послухай мене нарешті. Я трошки довше твого пожила і бачу до чого все йде. Ти от так легко взяв і повірив? А хоч крапля здорового глузду на денці твоєї закоханої свідомості ще залишилась? Поглянь тверезо – тебе навколо пальця обвели, а ти ще й дякуєш щиро
Історії з життя 0
— Сядь, синку і послухай мене нарешті. Я трошки довше твого пожила і бачу до чого все йде. Ти от так легко взяв і повірив? А хоч крапля
— Бабуню, – горнеться мала засинаючи, – А чому тобі ще трохи лишилось? Тато казали, що бабусі з дідусем ще трошки потерпіти потрібно. Ти, що ідеш кудись. А як же я? А мені хто казки розповідатиме?
Історії з життя 0
Старенька Гапка поволі спустила ноги на підлогу. Шоста. Ввесь дім ще міцно спав. Трохи засумнівавшись таки встала. Ну не може вона вже терпіти! Тихцем дошкутильгавши до вбиральні тільки
А вчора у дитинки стрибнула температура. І тут я почула від чоловіка і його матері таке… Виявляється я безвідповідальна мама і погана дружина. Через мої оці видумки з новомодними способами виховання дитина занедужала. Неприємно, що втягнули ще й мою маму, адже хотіли через неї вплинути на мене. Мама вислухавши ввесь той бруд теж не змовчала
Історії з життя 0
Не судіть строго, хочу почути думку людей і просто поділитися. Мені 26, моєму чоловікові 39. Відповідно, моя свекруха віку моєї бабусі. Свекруха в мене дуже класна! Без хитрощів,
Чоловік винаймає квартиру і більше половини зарплати віддає за оренду. Зараз у нас досить дивні стосунки: щовечора після роботи я з сином приходжу до нього. Ми залишаємось до пізнього вечора, а потім на таксі повертаємось до себе. І кожен раз він докоряє мені, що гроші йдуть на оренду, а можна було б витратити на нашого сина. Але моя дочка – це теж моя дитина
Історії з життя 0
У 23 роки у мене з’явилась донечка, але її татко накивав п’ятами. Жила зі своєю матір’ю, але дуже і дуже неспокійно: то я не так дивлюся за дитиною,
— Ой красуне! Чого сумна? Позолоти долоню старій Румені, я тобі всю правду розкажу, – і далі вже не дочекавшись і копієчки, аби Галя повз не пройшла, – Бачу сум на душі у тебе, але даремно, хороша моя, Румена бачить, що зустрінеш ти свою долю вже сьогодні. Житимеш щасливо і стару Румену згадуватимеш вдячно. Ось тримай голочку і приведе вона тебе прямо до коханого
Історії з життя 0
Галина йшла і світу білого довкола не бачила. Сльози горохом котились по щоках. «Ну чому так?» ридаючи думала дівчина. А плакати було чого. Сьогодні вранці її подруга Соня
— Момо, ти що надумала? – волає телефоном донька, – А тата ти на кого залишиш? А люди, що скажуть? У твоєму віці так уже не роблять. Чому раніше так не вчинила? Тепер, що. Ми з братом повинні усе розсьорбувати?
Історії з життя 0
— Момо, ти що надумала? – волає телефоном донька, – А тата ти на кого залишиш? А люди, що скажуть? У твоєму віці так уже не роблять. Чому
Не розумію я цей дешевий “випендрьож”. Я всі ці речі сама переглянула, перепрала, запакувала і передала невістці. Там одяг на всі сезони, приблизно до 3 років, ці речі носили тільки племінники. Можна сказати, що там був повний набір речей, який потрібен дитині – теплі зимові комбінезони, демісезонні курточки, шарфи-шапки, штанці, кофтинки, вся дрібнота – боді, повзунки, величезна кількість колгот і шкарпеток. Багато светриків і шапочок я в’язала власними руками. Весь одяг чистий, випраний, без плям. Я ретельно відібрала.
Історії з життя 0
Я «багата» мама і бабуся – у мене троє дітей і п’ять онуків. Дочки живуть поряд зі мною, у кожній по двоє діток, а син поїхав на заробітки,

You cannot copy content of this page