Додому Галина ледь дійшла. Підошва на чоботях уже рік як була тріснута навпіл, а тут дощ так недоречно. До всього наскрізь мокре взуття відмовлялось триматись купи, тож жінка мусила зв’язувати підошву із верхом гумкою для волосся. Однак, нажалЬ, того дня чоботи були найлегшим із її випробувань, адже вдома на неї чекала свекрууха і чоловік. Вони підготували сюрприз від якого у галини волосся сивим стало одразу
Додому Галина ледь дійшла. Підошва на чоботях уже рік як була тріснута навпіл, а тут дощ так недоречно. До всього наскрізь мокре взуття відмовлялось триматись купи, тож жінка
І що тепер? — огризнувся він. — Тобі квартира навіщо? У тебе ж сім’ї немає
Коли Оля вперше вирушала за кордон, їй було всього вісімнадцять. Вона закінчила школу з хорошими оцінками, але замість вступу до інституту обрала інший шлях. Справа в тому що
“Ганю, а ти що хату продавати будеш? Як так то я перша на черзі, і не вздумай чужим віддати. Та ти не роби здивований голос, бо ж до мене вчора покупці заходили, розпитували про село про сусідів, чи будинки у нас добротні”. Ганна розгублено поклала слухавку, бо не розуміла про що узагалі мова. Але за мить побачила у вікні незнайому машину, люди фотографували її хату і вже заходили у двір
“Ганю, а ти що хату продавати будеш? Як так то я перша на черзі, і не вздумай чужим віддати. Та ти не роби здивований голос, бо ж до
Ігор говорив якось знехотя, ніби й не жінка йому Катя усі ці роки була, а от тільки-но підійшла чогось просити. Він, навіть речей із їхнього дому не став забирати, наскільки йому було неприємно після всього що сталось, мати згадку про життя з дружиною
Ігор говорив якось знехотя, ніби й не жінка йому Катя усі ці роки була, а от тільки-но підійшла чогось просити. Він, навіть речей із їхнього дому не став
Добре, що вистачило розуму Галині завезти малу Катю до своєї бабусі. Старенька не хотіла пускати навіть у двір свою онуку, але коли побачила на руках немовля, все зрозуміла, зітхнуа і відчинила хвіртку. За тиждень за Галиною і слід простиг, а шістидесятирічна Ганна раптом стала молодою матусею
Напевне, Галина і Семен не зрозуміли навіть, що батьками стали. Принаймні, поява дитини на їхній спосіб життя не вплинула ажніяк. Як віялись світами у пошуках легкого життя і
Коли я віддавала свою хату в селі сину, то вже тоді мені нило у душі і млоїло, ніби ж відчувала, що оберне все от так. Ну, але тоді мені невістка так співала, син мало на руках не носив. Де ж ділось усе тепер?
Коли я віддавала свою хату в селі сину, то вже тоді мені нило у душі і млоїло, ніби ж відчувала, що оберне все от так. Ну, але тоді
Двері без стуку відчинились і з обличчям ревізора у кімнату зайшла Надія Павлівна. Оглянувши все вона вийшла, навіщось на балкон, поглянувши на нас хмикнула і відкрила дверцята шафи. Одразу почервонівши вона видала: “Це що таке?”.
Двері без стуку відчинились і з обличчям ревізора у кімнату зайшла Надія Павлівна. Оглянувши все вона вийшла, навіщось, на балкон, поглянувши на нас хмикнула і відкрила дверцята шафи.
Проти виступив несподівано мій чоловік. Хоча ми з ним і не раз обговорювали те, що я повинна все ж їхати на заробітки, та коли вже ж час прийшов і я зважилась Петро раптом заявив: “Нізащо”. Довелось мені його вмовляти. Знала б, що оті його слова були не порожнім звуком
Проти виступив несподівано мій чоловік. Хоча ми з ним і не раз обговорювали те, що я повинна все ж їхати на заробітки, та коли вже ж час прийшов
Сестра зателефонувала за десять хвилин по тому, як її авто від’їхало від під’їзсту. Говорила скоромовкою і мала намір вимкнути зв’язок, тому не почула одразу того, що я їй сказала. Коли ж до неї таки дійшло, то за короткою паузою понеслось таке, чого я точно від сестри почути не очікувала
Сестра зателефонувала за десять хвилин по тому, як її авто від’їхало від під’їзсту. Говорила скоромовкою і мала намір вимкнути зв’язок, тому не почула одразу того, що я їй
Проживши 55 років я подумати не могла що мені буде так прикро від одного простого слова. Я виростила сина, дала йому все, що могла, але на знак вдячності почула таке, що й досі душа крається. Звісно, те мені не син сказав, онук малий мій
Проживши 55 років я подумати не могла що мені буде так прикро від одного простого слова. Я виростила сина, дала йому все, що могла, але на знак вдячності

You cannot copy content of this page