Тобі не совісно, сестро? Скільки разів тобі наша мама допомагала, твої діти виросли в неї на подвір’ї. І от мамі дяка: ти обрала свекруху не маму рідну?
— Тобі не совісно, сестро. Скільки разів тобі наша мама допомагала, твої діти виросли в неї на подвір’ї. І от мамі дяка: ти обрала свекруху не маму рідну?
Мені завжди важко проходити повз ці великі ковані ворота. Дорогий мурований триметровий паркан не приховує недобудований дім, що височіє на зарослому бур’янами подвір’ї. Саме через цю хату я й залишилася сиротою при живих дітях
Мені завжди важко проходити повз ці великі ковані ворота. Дорогий мурований триметровий паркан не приховує недобудований дім, що височіє на зарослому бур’янами подвір’ї. Саме через цю хату я
Коли моя донька з родиною приїжджає в село, то минає нашу хату, навіть не зайде до рідної матері. Хоч вона в мене єдина дитина, але нині мама їй не потрібна. Образилась вона на мене, говорить що своїми словами я ставлю її у незручне становище перед свекрами
Коли моя донька з родиною приїжджає в село, то минає нашу хату, навіть не зайде до рідної матері. Хоч вона в мене єдина дитина, але нині мама їй
Знаєте, я не одразу зрозуміла реакцію своєї онучки. Мені знадобився час, аби усвідомити, що саме мені сказала восьмирічна дитина. Поглянула я на свою доньку чекаючи від неї підтримки, але та лиш посміхалася. Не те, що вибачатися переді мною, вона і Лізі не збиралася нічого не казати. Тож я як було з порогу, розвернулась і пішла додому. А сьогодні донька моя прийшла і почала мене картати
Знаєте, я не одразу зрозуміла реакцію своєї онучки. Мені знадобився час, аби усвідомити, що саме мені сказала восьмирічна дитина. Поглянула я на свою доньку чекаючи від неї підтримки,
Найприкріше, що син мені навіть нічого не сказав. Якби я не вирішила занести йому домашнього холодчику, навряд і дізналася що втнула моя невістка. А він мене ще й пускати не хотів. Ну, як соромно йому було, я б теж соромилась такого
Найприкріше, що син мені навіть нічого не сказав. Якби я не вирішила занести йому домашнього холодчику, навряд і дізналася що втнула моя невістка. А він мене ще й
Очікувала якої завгодно реакції, але не того, що син попросить мене не втручатися. Уявіть моє здивування, коли наступного дня вони приїхали до мене і привезли якісь продукти як ні в чому не бувало
З першою дружиною моєму синe не пощастило. Це я вже зараз кажу, хоча коли вони одружувалися я була щаслива. Дарина із дуже заможної сім’ї, але не це мене
Ситуація була дуже не простою, тож я покликала і доньку і невістку до себе. Говорила щиро і від душі. Хотіла аби обидві мене почули і зрозуміли. Валерія – доня моя, аж сльозу пустила і сказала, що у будь-якому випаду я її мама і вона прийме будь-яке моє рішення. А от невістка мене здивувала своїми словами та так, що я й не знаю, як це все розуміти і чи варто тепер робити, як я собі задумала
Ситуація була дуже не простою, тож я покликала і доньку і невістку до себе. Говорила щиро і від душі. Хотіла аби обидві мене почули і зрозуміли. Валерія –
Я вже просто не знаю, як бути у цій ситуації. Ще й чоловік сказав, що більше і копійки не витратить на те, аби допомогти тещі: “Забудь”. – каже він мені так, ніби мова не про мою рідну маму
Я вже просто не знаю, як бути у цій ситуації. Ще й чоловік сказав, що більше і копійки не витратить на те, аби допомогти тещі: “Забудь”. – каже
Я стояла на порозі із двома сумками, а мама все ніяк не пропускала мене в квартиру. Ніби не розуміла, чого то я з’явилась і що власне хочу. Зрештою, коли я спробувала зайти в свою кімнату вона аж підскочила: “Тихше, дитина спить, ще розбудиш мені”. Тут уже моя черга прийшла дивуватись, яка то дитина у матері з’явилась
Я стояла на порозі із двома сумками, а мама все ніяк не пропускала мене в квартиру. Ніби не розуміла, чого то я з’явилась і що власне хочу. Зрештою,
“Ой, свахо, мені б ваші негаразди, – раптом видала Галина за столом, – Жалієтесь, так, ніби й справді сталось щось. До спеціаліста потрапити їй не вдалось, без ліфту на п’ятий поверх не піднятись, Спробуйте краще в селі біля свиней походити, город посапати і корову тримати. От тоді і не будете влаштовувати сцени із нічого”. Гості затихли, поглянули на мене, потім на мою сваху. І я, вперше за багато років, таки не витримала
“Ой, свахо, мені б ваші негаразди, – раптом видала Галина за столом, – Жалієтесь, так, ніби й справді сталось щось. До спеціаліста потрапити їй не вдалось, без ліфту

You cannot copy content of this page