anna

Коли я виходила заміж за Макара то добре знала що він із багатодітної родини. У нього було 12 братів і сестер і всі вони були неймовірно дружними і

Я сиділа, слухала свою майбутню свекруху і поглядала на свого нареченого. Скільки ми зустрічались? Здається років із десять. Цікаво стало, ось ця ідея їм у голову прийшла нещодавно,

Треба було мені Вероніці усе розповісти? Але ж, ніби подруга і ніколи вона мене не підводила, особливо після того, як я просила: “Ні пари з уст”. Та цього

Коли ми забирали до себе бабусю чоловіка, аби її “доглянути” то й не думали, що життя поверне із ніг на голову і доглядатиме вона одного із нас. Відтоді

Свати давно запрошували нас до себе на відпочинок. Описувати природу і красу місця де вони живуть і не потрібно було, адже після того, як ми їздили сватати Олю

Мамо, – говорила Наїна із явною образою в голосі, – Ти себе чуєш? Таке враження, що світ тобі клином на тій Владиславі став. Нас у тебе троє, мамо,

Як тільки діти новину ту почули, так обоє і кажуть: “Мамо, не переймайся ми все виправимо. Чекай гостей”. Таки вони вже за три години у мене були, байдуже

А тут ні світ ні зоря, а невістка у мене на порозі. Раніше лиш бурчала, та з хати випихала, а це – світить, стелить м’яко. Дивлюсь я на

У двері настирливо подзвонили. Я ще здивувалась, бо ж пес не гавкав, а Сірко і горобця не пропустить. “Забирай свого чоловіка” – почула, як тільки відчинила двері. На

Якби ж так склалось, що той сховок я собі сама знайшла, то б нині не було мені так гірко на душі. Але ж ні, ми разом із Василем