Парубок прагнув знайти підхід до вродливої сільської дівчини. Думав, що це йому вдасться без жодних труднощів. Вечір-другий, і вона розстане, як віск. Та не тут то було. Маринина непоступливість починала дратувати залицяльника. Дарував презенти, квіти. Кілька разів відвідували ресторан і кіно. Марно. Лід не скресав
Марина поцілувала маму. Пригорнулася до батька. Прощалася, бо вже від’їздила до міста, на навчання. Влітку успішно склала іспити і стала студенткою педагогічного вузу. Колись буде вчителькою, викладатиме рідну
Через півгодини, оглянувши себе з усіх боків, чоловік, піднявшись з крісла, раптом гнівно насупив брови і невдоволено сказав: – Казна що, а не стрижка! А ще казали про вас, як про чарівницю! Яка до біса чарівниця!Такого Тамара ніяк не очікувала.
… Тихенько дзвякнувши, дзвіночок сповістив Тамару, що хтось зайшов. Напевно, клієнт, а може, клієнтка. У цій перукарні на тихій, тінистій вуличці Тамара працює не більше місяця. Перукарня була
Незнайома жінка, дорого вдягнена та яскраво нафарбована, повернулась до Марини та замість привітання накинулась на бабусю з черговою порцією не надто ввічливих слів: «Ну, і подивись, що ти з неї зробила?! На кого вона схожа? Пересічна селянка! І це ти називаєш гідне виховання?! Де вона, ти, кажеш вчиться?! У технікумі, на кулінара? Та кому потрібні ці кулінари…» Марина зазвичай була завжди стриманою, але тут вона не витримала
Скільки себе пам’ятала Марина, поруч з нею завжди були бабуся і дідусь. Саме вони водили її у дитячий садок, першого вересня у школу, відвідували батьківські збори та піклувалися
20 років пролетіли як один день. Доня виросла, вийшла заміж і вже жила окремо. Здавалося б, тепер знову можна пожити “для себе”, відновити романтику. Але саме в цей час Коля почав затримуватися на роботі, мотивуючи великою завантаженістю. Знайомі шепнули – дивись, Микола на молоду задивляється
Розповім як підняла свою оцінку в очах чоловіка одна моя добра подруга. Назву її Оля, а його Коля. Так ось халепа, почала Оля помічати, що після 20 років
Прощалися з Василем наступного дня. Його мама сказала, що до Хмельницького він поїхав, щоб купити мені подарунок на Новий рік… І простягнула руку, в якій лежала каблучка
Кажуть, що діти бувають схожі на першу любов. Це правда, бо коли дивлюся на свого, уже дорослого сина, щоразу згадую своє перше кохання. Таке далеке, таке коротке… Це
Занедужала мама. Все було дуже серйозно Тепер тато не відходив від неї ні на крок. Він підбадьорював її, щодня приносив квіти – нехай недорогі, нехай навіть ромашки, зірвані в парку. Вони, як і раніше, гуляли щовечора, але тепер ці прогулянки були дуже сумними. Потім, коли мама вже не могла підводитися, тато, який все життя був невіруючим, почав ходити до церкви, просячи у Господа, аби мама піднялася
Мої батьки прожили разом більше половини століття. Скільки я себе пам’ятаю, вони завжди грали в якусь, тоді для мене дивну гру, сенс якої полягав у тому, щоб написати
Нас з дружиною стривожив один інцидент, через який ми навіть радили дочці задуматися про правильність її вибору. Це безперервне скиглення зятя, через те що ми квартиру купили до шлюбу і оформили на доньку. Мовляв його батьки оплачують весілля, значить йому належить частка житла. Оля, звичайно, про розрив стосунків і думати не хотіла, кохання у неї. Тільки у її голові кохання і рожеві соплі, а у її чоловіка калькулятор
— Чоловіче, а ти не забагато хочеш від нас? Я так і сказав йому, а він бачте образився, так ще й до дочки з претензіями прийшов, через те
– Донечко, чому ти тут? Як ти знайшла дорогу? Дівчинка сиділа у вітальні і розповідала, як сіла в автобус, як опинилась у місті і як знайшла квартиру своєї рідної тітоньки. – Альбіно, це дуже недобре, що ти сама вирушила у таку далеку дорогу та ще й не спитала дозволу у батьків
Дитячий голос бринів хвилюванням: – Це я, Альбіна. Будь ласка, відкрийте мені! – дитячий голос бринів хвилюванням. – Донечко, чому ти тут? Як ти знайшла дорогу? Спантеличена жінка
Макс зрадів: нарешті отримає інформацію про свою дружину: де буває, з ким зустрічається… Детектив показав фотографії Каті за останній тиждень. Нічого особливого: зустріч з подругами, візит до перукарні, похід по крамницях… Стоп! А це хто такий? Він уважно придивився до сфотографованої таблички на дверя
Як це часто бувало, Максим повернувся додому опівночі. Знову затримався на діловій зустрічі. Швидко прийняв душ і ввійшов в спальню. Дружина ще не спала : « Ти вже
Це по-справжньому аристократично-екзотична страва, яка дуже яскраво виглядає на святковому столі. Яловича печінка під вишневим соусом
Печінкою з яблуками вже давно нікого не здивуєш. Зовсім інша справа – печінка з вишнею! Кисло-солодкий пряний соус вийшов дуже цікавим і смачним. Печінка ж взагалі неймовірна —

You cannot copy content of this page