Головна

nat

Катруся підбігла до мами, обхопила за шию, але замість вітання раптом заговорила, захлинаючись: — Мамо! Мамо, не їдь від мене. Більше ніколи не їдь. Будь ласочка, прошу! Я не боюся кусючих злиднів. Не треба мені цукерок — бабуся колобки пече і зайців мені пошила цілу купу, тож іграшки в мене теж є. Ми на горищі твою сукню новісіньку знайшли, гарну-прегарну, червону в квітах, — носитиму, вона вже якраз на мене. Тільки не їдь, мамо, будь зі мною завжди. Я без тебе не можу
Без категорії 0
Галина Іванівна вже давно не вірила в дива. В її душі жевріла віра лише в людське добросердя. Чи, може, за клопотами буденними вона просто перестала їх помічати? А
Не через щирість та доброту, а скоріше, щоб похвалитися своїм достатком та можливостями, запропонувала племінниці Ганні, теж медалістці, вступити до нашого інституту і жити в мене. Але майже одразу пошкодувала, бо мене страшенно роздратувало, що дівчина і без мого сприяння пройшла за конкурсом. А далі «гірше» — племінниця вчилася на «відмінно», встигала прибрати квартиру, зготувати обід, сходити на базар. Я розуміла, що порівняння із моєю рідною донькою Алісою було не на користь останньої
Історії з життя 0
Просто за парканом мого обійстя — будинок-інтернат для людей похилого віку. Я не особливо придивляюся до своїх стареньких сусідів, хіба що мимоволі поглядаю у той бік. Зазвичай, усі
Одного дня в їхній хаті з’явилася чужа тьотя з хлопчиком. Діти були ошелешені тим, що сказав тато: відтепер ця жінка буде їм за маму. Стояли, знічені, купкою, не знаючи, як поводитись. Згодом вони зрозуміли: тьотя, що в них поселилася, ніскілечки не схожа на їхню маму
Без категорії 0
Катрусині батьки побралися в один із післявоєнних років. І лелека відразу ж облюбував їхню хату — приніс трьох синочків і донечку Катеринку. Прийде додому тато після роботи —
Принесли дитину. Я подивилася на сина і побачила чоловікове обличчя. В молоді роки коханий так хотів сина, а я наpодила йому двох доньок, а от на старість маєш вимріяного сина. Я не помічала, що стара, що мені не личить годувати це рожевеньке ангелятко. Я відчула в собі силу і снагу, зрозуміла, що цей хлопчик — це моя пізня радість
Без категорії 0
Водій завів автобус і почав виводити його з території автостанції. Я сиділа біля вікна і мріяла (солодкі мрії дівочої дороги). Щойно біля мене сіла якась бабуся і майже
Пів мільйона переглядів: 5-річний Миколка розчулив мережу віршем Ліни Костенко(відео)
Культура 0
5-річний Микола Варцаб’юк вразив сотні тисяч користувачів у фейсбуці виконанням вірша Ліни Костенко “Крила”, пише 12 канал. Хлопчик разом із своїм творчим наставником з театральної студії “Бешкетники” Вадимом
Через місяць з’явився з візитом і Володимир. Чистий, виголений, у новій сорочці зайшов до тещиної хати. Підступив до столу й висипав із сумки пачками гроші. Мовляв, поїхали зі мною назад, бо мені соромно перед людьми. Як він міг збирати тихцем гроші?! Коли вона з усіх сил рвалася, щоб дітей одягнути й нагодувати. Вже потім подруги писали Ользі в листах, що повернувшись, її Вова всі гроші на кoхaнку витратив
Без категорії 0
Рейсовий автобус «Гомель-Київ» мчав нічною трасою. Зморені пасажири, оповиті сном, дружно давали хропака. Одній тільки Олі не спалося. Вона дивилася у вікно, де її уява, немов у телевізорі,
Cорок п’ять років мені минуло. Старша донька вже заміж вийшла, онука вже мені подарувала. Всі на роботі до мене: молода бабця. А тут раптом: стаpа мама. Думала, що люди скажуть. Справді, життя Надії до її пізнього материнства було порівняно спокійним
Без категорії 0
Іноді люди здатні просто на немислимі вчинки, боячись людського осуду! З Надією я познайомилася зовсім випадково, в одній з лiкарень. Забігла провідати подругу давню. І, як часто буває,
Я був підкаблучником. Моє слово в родині нічого не значило. Мої діти мали мене ні за що. У мене не було своїх грошей: всю зарплату я віддавав дружині, і грошима розпоряджалася вона, під мудрим керівництвом тещі
Історії з життя 0
Цінуйте і поважайте один одного, дозволяйте рідним мати власні кордони, намагайтеся не порушувати особистий простір один одного! Я був підкаблучником. Моє слово в родині нічого не значило. Мої
Господи, я міг прожити найщасливіше життя, якби її щоденник потрапив мені до рук хоч трішечки раніше
Без категорії 0
Три найважливіших слова, які варто встигнути сказати. Історія, яка перевернула в мені все. Для щастя одному з них варто було наважитися сказати всього три слова. 9 клас Вона
Стосунки розвивалися стрімко, і Людмила не сумнівалася, що справа йде до весілля. Несподівано виявилось, що дівчина при надії. Люда відразу поділилася радістю з коханим. – У мене університет, аспірантура. Я не збираюся мати проблеми з крикливою дитиною
Без категорії 0
Мама Людмили любила повторювати: «Де народився, там і згодився». І це прислів’я сповна відповідало її батькам. Обоє обожнювали рідне село, тому що саме тут народились, виросли, створили міцну

You cannot copy content of this page