nat

Олена гуляла із сином на дитячому майданчику, коли до неї підійшла сусідка Марія Петрівна. – Як чужі дітки швидко ростуть. Ще вчора, здається, з коляски агукав, а тепер

А я думаю, що то збуваються слова моєї бабусі, яка хитала головою і казала: «Не вийде вже ти, Тамаро, заміж… Краще би він тобі зрадив, а не так».

Влаштувався на нову роботу, зарплата вища, обов’язків більше, але мені подобається. Якщо показувати себе з кращого боку, то можливе підвищення за рік. Загалом, поринув у це все, хочу

Весну я не чекаю з нетерпінням, адже знову треба буде садити город, хоч як я не переконую свою маму цього не робити. Розказую, як було минулого року, позаминулого

Я в тому віці, коли корчити з себе принцесу вже якось не комільфо. Ні, я не приховую, що мені сорок один рік, розлучена і маю двох дітей. Вже

– Чому тобі це вдалося? – Бо я діяла з любові. Мені було смішно, що цей чоловік кліпає очима від почутого. Ні, я не зрівнялася з ним багатством,

Я поверталася з відрядження, настрою не було, бо вже давно зрозуміла, що в свої сорок п’ять туди-сюди їздити і ночувати не у своєму ліжечку, то вже не моє.

Коли хлопець (зараз він чоловік) знайомив мене зі своїми батьками, то майбутня свекруха уточнила, чи є в мене харчова непереносимість, чи є продукти та страви, які я не

– Друзі, то моя Оленка. – Та бачилися на весіллі, – загуділи вони, кинувши на мене пів погляду і далі перейшли до наминання моїх святкових страв, – Ти

Вперше вийшла заміж у 17 років за однокурсника — причина, гадаю, зрозуміла. В 24-й розлучилися, але зберегли дуже теплі родинні стосунки, водили сина по черзі до школи, возили