nat
Мене звуть Наталя, і я зараз стою перед важким вибором, який, здавалося б, ніколи не торкнеться моєї родини. Потрібна порада, і я сподіваюся, що ваші думки допоможуть мені
– Ви ж його не бавите щосекунди, як малу дитину! Приготували щось та нагодували і все, він сам телевізор дивиться. – Якщо все так просто, то чого ви
Ми з чоловіком були разом тридцять п’ять років, двоє дітей, вже одружені і з власними родинами. Ми собі на пенсії живемо тихими радощами і треба було йому двері
Я хочу поділитися своєю історією, можливо, вона буде корисною для когось, хто зараз шукає відповіді на схожі питання. Я вийшла заміж у 22 роки, ми з чоловіком жили
Свекруха мені попалася з характером. Сама була начальничком, тому й вдома командувала. Все їй було не так: не того я роду і вроди, дітей не можу на світ
Вся ця історія почалася з того, що надумав Іван купити квартиру. Я тільки зраділа, почала шукати гарні варіанти, щоб поруч був садочок і школа, щоб надійний забудовник, близько
Мама була певна, що тато йшов на моє вісімнадцятиліття спеціально. – Дочекався, коли платити не треба, – підтверджувала її здогадки й бабуся. Бабуся ніколи не вважала зятя вправним
Я тоді в двері і вся обімліла. Коли мій молодший син прибіг з вигуками: «Мамо, там хтось у вікно заглядає!», то я була певна, що то його старший
Отож, мені шістдесят три роки і я ніколи не була заміжня. Стосунки мала, навіть жила з одним десять років, але заміж мене не звали. Я красунею не була,
Любила я свого Петра дуже, так раділа, коли дізналася, що у нас буде дитинка, а він як радів – на руках мене носив. А далі сказав. Що нам