nat

Любила я свого Петра дуже, так раділа, коли дізналася, що у нас буде дитинка, а він як радів – на руках мене носив. А далі сказав. Що нам

Я пропрацювала на одному місці двадцять років і думала, що заслужила авторитет і повагу, думала, що маю вірних друзів і однодумців. Але вартувало на моє місце прийти новій

Я прожила в Італії понад тридцять років. Усе почалося з того, що я, як і багато інших українських жінок, поїхала за кордон у пошуках кращого життя. Робота була

Те, що на сватання прийде Петро зі своїм батьком я знала, тому готувалася заздалегідь: генеральне прибирання, два дні скуповувала продукти і три дні пекла і варила. Я була

Єдине, в чому Оленка погодилася – що вона буде працювати і в цьому я їй допомагала всі ці роки. Мій зять іноземець, але не це мене насторожувало. Частину

Тільки з роками мені вдалося його оцінити. Був у мене друг-одногрупник, давав мені списувати, за мною тягнувся хвостиком, завжди щось мені хотів розповідати, а я лиш тому раділа,

Тому не дивно, що я читаю поради в інтернеті та журналах. Отож, мені того вечора нарадили бути спонтанною і піти на побачення так само випадково зі своїм Богданом.

.Я не була схожа ні на тата, ні на маму, навіть, родичі казали на мене, що я зозуленя, що маму страшенно обурювало: – Це моя дитина, а як

Мене звати Олена, і я хочу поділитися своєю історією, сподіваючись отримати від вас пораду. Три роки тому я почала зустрічатися з чоловіком на ім’я Андрій. Наші стосунки були

Мій Максим та Настя зустрічалися кілька років, але останні зміни в синові змусили мене залізти в їхні стосунки. Повірте, я не та жінка, яка буде сина оберігати та