Я опинилася в такій дивній ситуації, що спочатку я навіть не зрозуміла, що відбувається, бо наче якийсь перемикач вимкнули і я вже й не знаю, ні як мене звати, ні де я живу. А що робити – не розумію. Я навіть не можу сформулювати, що ж зі мною сталося, щоб когось попросити про допомогу
І в такому стані я сіла на лавочку і наче та риба хапала повітря ротом. Люди проходили повз і не звертали на мене уваги. Вже темніло. А я
Я не змогла синові пояснити, чому його чергове прохання про допомогу я відхилила. Може, варто було б сказати, що я й так йому багато допомагаю, але він би не почув. Та й я сама собі не можу пояснити, чому так вперлася, адже до того я віддала синові своє життя і мрії, а тут стара дача
Мені сімдесят вісім років, синові вже сорок вісім, він єдина мені рідна людина, яка залишилася і я все життя жила заради нього. Молодою дівчиною я вийшла заміж за
Я дар мови втратила від такої відповіді невістки. Перепрошую, але що їй ще не вистачає? Чи вона не має де жити, чи вона не має в чому свою персону возити, чи вона не має за що відпочити, то чому такі слова на мою дитину?
Я вже роки в Італії, як поїхала з кумою, то й вертатися не хочу вже. А що я в Україні не бачила? Єдине море, де я засмагала, то
Прийшла колишня мого чоловіка до нас по сина, а я як її побачила, то дар мови втратила. Ні, я знала, що вона гарна і все таке, але те, що постало у мене перед очима було вище всіх очікувань
Перша дружина мого чоловіка була красунею і кохання у них було таке, що й в серіалах не побачиш, почуття вирували і посуд дзвенів. Галя піднімала чорну брову і
Взявся мені чоловік колишній телефонувати, як тільки хильне, а я й раденька, що він телефонує, бо з самого початку й не знала, як його забути
Все чекала, що в родину повернеться, адже двадцять шість років разом прожили, діти спільні і онучка маленька. А він отак вчинив. Знаєте, бідного чоловіка ніхто не хоче, а
І ще подруги називаються! Як хіхікати з мене, що мене такий кавалер чекає, то одне, а, тепер перед тим же кавалером не знають як і стелитися та мене посувають!
Я працюю в придорожньому кафе, з відвідувачів водії вантажівок та туристи, роботи завжди багато, тому й стомлююся я дуже, а ще на кухні в парах і спеці, то
Щось нам з Олегом не дозволяло бути разом, я не знаю, що то було, але нам і добре разом, і поговорити було про що, але ввесь час якісь дрібниці нас розлучали
Коли ми тільки познайомилися, то були наче друзі, разом нам було добре, але хотілося якихось яскравіших почуттів, принаймні, мені, то точно. Саме тому я закрутила стосунки зі старшокурсником.
Доньки приїхали мене совістити: «Мамо, ти через якісь вазони пішла від тата? Та ви разом сорок років! Подумай, що ти робиш». Як їм пояснити, що справа не в вазонах, а в відношенні?
Ми справді з чоловіком разом сорок років і з кожним роком я бачу, що він веде себе як вередлива дитина. – А біля кого будеш ходити, як діти
Я не знала, що там в родині сина відбувається, бо я б тоді все покинула і виправила. Проте, я вже була поставлена перед фактом, що зібрала невістка речі і живе у батьків. Почала я синові все пояснювати, думала, що невістка пробачить
Я вже двадцять років працюю в Італії, додому приїжджаю рідко, невістку свою не те, що люблю, але мені головне, що онуки мої здорові і доглянуті. Хоча на початках
На поминках мені сестра з докором казала, що мати мене шукала стільки років, але я не відчувала нічого до цієї жінки та й до сестри так само. Чужі люди мене шукали і самі мене відкинули з родини, але роблять вигляд, що все не так
Мати моя вийшла вдруге заміж, коли мені було вісім років, вона й до того не дуже про мене піклувалася, а після того, як на світ з’явилася моя сестра

You cannot copy content of this page