Донька просто час вибрала непідходящий і ще й почала мені претензії висловлювати, що я її не помічаю, а тільки молодшу сестру. Як так модна казати, коли Лідочці чотирнадцять і у неї такий вік, колби треба її опікати і направляти, а Валі двадцять чотири, то вже хай сама якось зі своїми питаннями справляється. Бо що я зробила не так, щоб вона отак дверима гупнула?
Мені зараз п’ятдесят чотири роки і я вважала свою родину міцною і люблячою, все ми з чоловіком робили заради дітей, забезпечуємо їх усім, то чому старша донька так
Трохи мені й муляє, що довелося доньку до цього долучити, але ж що поробиш, коли я далеко, а родину рятувати треба? Та й не для того я стільки років своє гніздечко вила, щоб якась молода пані туди всілася, тому й довелося так зробити
Мені довелося поїхати за кордон аби підтримати сімейний бюджет. Справа в тому, що до тепер чоловік нас повністю забезпечував, ми маємо гарну двоповерхову хату, зимовий сад, машину дорогу
Донька питала, як ми тепер будемо самі жити, намагалася мене втішити, що батько вернеться, але я мало не вила від того, що він пішов і зовсім не через любов до нього. А все ось чого
Після сорока років Івана наче підмінили, я не розуміла, що за чоловік поруч зі мною, який вже навіть і не крився з тим, що міняє жінок дуже часто,
Знаєте, я не вірю в дзвінки з того світу і хоч голос був моєї свекрухи, але я не вірю, що то була вона. Тим більше, що потім чоловік мені сказав, що її не стало, то як вона могла мені телефонувати?
Зі свекрухою у мене були дуже складні взаємини, бо при знайомстві я їй сподобалася, але як вже ми з чоловіком почали жити разом, то вона вже мені не
Я працювала і працювала без вихідних і свят, замовлень було стільки, що й вийти на вулицю не було коли. Незручно якось людям відмовляти та й гроші за пошиття теж багато не брала, бо ж незручно.
Мама мені всяке говорила, що, мовляв, я того й щастя не маю, що отак сиджу, а звідки ж щастя, коли в мене все не до ладу. Справа в
А на кого я інакше могла подумати, якщо я сама її на горді в тому бачила? Та й який то купальник, як одна назва, а вона жінка і в віці, того я їй так і сказала, а вона он що вирішила зробити, хитра така
.То був кінець весни, якраз сонце починало добряче припікати, як моя сусідка вже з самого ранку на городі в такому вигляді. Знаєте, добре, що мого чоловіка вже нема
Толик був нашою пізньою і єдиною дитиною, видно, забагато ми віддали йому тепла та все дозволяли, що не мав він перед нами стримання і пішов наперекір нашій волі. Подумати лишень, взяти собі жінку з дитиною та ще й на сім років від себе старшою?
Звичайно, що ми не поїхали ні на яке весілля, я гадала, що син отямиться і через рік, ну максимум, два, повернеться додому, але його не було. Він рідко
І треба було мені опинитися посередині між найкращою подругою і її чоловіком та й ще мій благовірний почав останнім часом дуже пильно за мною стежити – чи не зроблю і я так, як подруга
Той день був звичайним, я раділа, що вихідний і можна довше поспати, як в двері подзвонили і то так довго, що я вже побігла відчиняти, бо ж дітей
В моєму житті сталася дивна річ, коли люди копіюють один одного, але так ніколи й не спілкувалися, як рідні, проте вчинки і доля – однакові, якби я не намагалася бодай щось змінити.
Мій старший син Андрій не знав свого батька. Історія хоч і звична, але для мене тоді вона видавалася дуже несправедливою, адже я приводжу на світ для коханого спадкоємця,
Мені тоді, молодій, здавалося, що весь світ проти нас, але ми вистоїмо і будемо щасливі довіку. Але тепер я на все це дивлюся і вже себе питаю – а чи варто стукати в закриті двері?
Я любила приїздити до бабусі в село ще дитиною, а, коли стала дівчиною, то мені це подобалося в стократ, ніхто так не привертає увагу хлопців, як щось незнайоме

You cannot copy content of this page