Так, я залишила дворічну доньку на маму і подалася до чоловіка в Англію, але де ж я знала, що мама прийме таке несправедливе рішення
Ні, вона мені тоді казала подумати і не обирати чоловіка, але я їй сказала: – Мамо, там Василь сам вже три роки, я й так можу його втратити.
Я нікого особливо в своє сімейне життя не посвячувала, особливо подруг, але таку подію втаїти ніяк не можна було приховати. Розумієте, я радше змовчувала, коли мене питали, як моє життя, всі думали, що у мене все просто чудово
Дев’ятнадцять років разом з чоловіком, діти, гарна робота, маю хобі і з подругами зустрічаюся, зафарбовую сивину вчасно і ще нічого на свій вік. А тут наче все вмить
– Як ти мене не послухаєшся, то я тебе знати не хочу. Що про мене люди подумають, – чулося мені від мами, – Року по чоловікові нема, а вона он що затіяла!
Справді, ще й року не минуло, а я вже заміж виходжу і в свої сорок вісім років не чую й тіні докору, мені вже байдуже на мамине «будь
Я вибрала чоловіка, а не доньку. Сама з себе здивувалася, бо Діана – найрідніша людина в моєму житті, вона єдина моя втіха і радість, я життя прожила заради неї, а тепер отак вчинила.
Я з невеликого містечка, закохалася в однокласника і після школи він поїхав вчитися, а я поїхала в пологовий. Мати Анатолія була категорично проти того, щоб син її виконував
Не знаю, що то таке було і що сталою причиною такого спалаху від доньки, адже вона не вперше бачила наш побут і прекрасно в ньому жила двадцять років, а тут заявила – нам треба підвищувати свою культуру.
– Я не можу на це дивитися! Ви хоч когось навколо бачите, наче в печері живете? Не те, щоб нам млинець впав з лопати, але квашена капуста з
Виявилося, що подруга спілкується з моїм колишнім і не просто спілкується! І таке мені в очі сказала, що я не могла повірити, що чую від неї – виявляється, всі йому співчували, що він зі мною живе.
Рік тому я виставила чоловіка за двері і не було в цьому нічого особливого, бо він у мене часто так бігав до своєї матусі. Я з таким не
Тридцять років пройшло і я не розумію, чому він на мене й досі має око? Навпаки має дякувати за те, що живе в гарній хаті, діти прилаштовані та не має він від них клопоту. Бачте, йде з хати, бо я їду з Італії.
Це я про свого чоловіка колишнього розказую, бо наче вже нам по шістдесят, а він веде себе як дитя – не буде зі мною в одній хаті бути!
Привезла я кавалера в село, десь глибоко в душі з сумнівом, чи чиню правильно, бо вже в першому шлюбі на ці граблі ставала.
Але наче міцний Дмитро, хоч вже п’ятдесята на носі. Тим більше, що сам він в село проситься та каже, що такої жінки більше ніде не знайде, тому мене
Подруга найкраща з такою легкістю від мене відмовилася, що я й оком не встигла змигнути. Не знаю, як би я відреагувала на поведінку нареченого, може б задумалася, але вже точно не винила б у тому подругу. А час показав, що вона зробила не правильний вибір
Це було у моїй юності, ми зі Світланою виросли по сусідству, не одне взуття зіпсували на ковзанці разом, на річку ходили, мінялися одягом, щоб гарно на танцях виглядати.
Коли мою доньку почала підвозити додому та велика чорна машина, то я й не здогадувалася, що то там за водій. А як зрозуміла, хто до моєї квіточки залицяється, то вже так все в спокої не залишила.
Моїй Діані лише двадцять років, той час, коли треба гуляти і радіти життю, знаходити кохання і втрачати його, знову закохуватися і далі створювати родину. І ось сусідки мене

You cannot copy content of this page