nat

Хоч, то моя квартира і син мав би розуміти, яку я йому ласку роблю через свою любов до нього, що дозволяю в себе жити! Це ж треба так

Пройшло тридцять років, а я й досі в дрібницях можу пригадати той шлюб, хоч мені тоді й було двадцять, але я вважала вже себе дорослою для того аби

Ми з Аллою були найкращими подругами, проте, мама моя була проти такої дружби. – Доню, ти біля неї ніколи собі хлопця не знайдеш! На її фоні ти виглядаєш

До семи років я собі була дитина як дитина, а потім стала старшою сестрою і автоматично стала винною перед молодшою: – Ти доросла і маєш її глядіти, годувати,

Мої батьки були разом тридцять років і за цей час вони були для мене прикладом того, як має функціонувати родина, я мала перед собою зразок того, як побудувати

Звичайно, що кожна мама любить свою дитину і не хоче аби її поштурхували, це саме стосується родини. Але моя свекруха чомусь вирішила, що вже дуже я чоловіком кручу

В п’ятдесят років я втратила все, буквально все і залишилася на вулиці, без житла, заощаджень, доньки. З одягу була лише одна валіза, бо не було за що орендувати

Ситуація стандартна – мене свекруха незлюбила, бо я – «вчона» і з такої ж родини. Моя мама і тато – вчителі, я теж вчилася на педагогічному і тепер

У мого чоловіка Андрія була подруга дитинства, та, з якою жаб ловив і кораблики пускав, така, що потім в випускному класі розумієш, що любиш її. І такою подругою

Отже, мені п’ятдесят років і зібралася я заміж. Одразу одні мої родичі почали говорити, мовляв, нащо тобі того треба, інші підтримували, але теж з тим, що ти робиш