Знаю, що багато матусь мене не зрозуміють, але, з іншого боку, – тисячі татусів чинять так зі своїми дітьми і нічого, ніхто їм і пальчиком не помахає
Я прожила з чоловіком вірою і правдою сімнадцять років. за цей період я була різна, як фізично, так і душевно. Ще на початку наших стосунків я була тендітна
Я наче повторюю долю своєї матері, хоч колись клялася собі, що ніколи так не житиму, від зарплати до зарплати
Звичайно, коли мама отримувала зарплату, то ми йшли одразу в магазин і мама казала, що купить мені щось дуже гране, плаття чи туфлі, ми купували великий торт і
Вперше зі мною це трапилося в юності, я ніколи не думала, що можу таке почувати, тим більше до подруги, яку завжди вважала менш привабливою, ніж я. Але я й досі не знаю, що то було – заздрість чи любов
Ми з Анею дружили зі школи і так вийшло, що й вступили в один інститут хоч і на різні факультети. На повну відчути студентське життя нам не вдалося,
У мене в сім’ї було п’ятеро сестер і братів, тому я не могла дочекатися, коли вже піду вчитися і навіть не приїжджала додому.
Ми сподобалися один одному і вирішили, що будемо триматися купи. Саме так, не пристрасне кохання, не ейфорія, а чітке розуміння, що поруч з тобою людина, така як ти
Я поставила слухавку і спитала себе: «Що ще має статися аби я нарешті наважилася? З хати тебе має прийти виганяти?». А потім почула свій же голос: – Почекаю до ювілею, як-не-як, люди зійдуться, а тут таке
Я поставила слухавку і спитала себе: «Що ще має статися аби я нарешті наважилася? З хати тебе має прийти виганяти?». А потім почула свій же голос: – Почекаю
Мені в житті з чоловіками чомусь не щастило, але від рідного сина такого відношення на старості я тим більше не очікувала! Мій сині і таке ставлення!
Я ж його без батька ростила, старалася для нього, а він отак. Не скажу, що я дуже сильно батька Олега любила, час тоді такий був, що всі заміж
Знаєте, як то серце материнське переживає, коли її діти такі різні? Наче й різниця у віці невелика, лиш рік між доньками, але яка різниця у всьому!
Пішла старша донька в чоловіка, така нескладна та довготелеса, ні волосся гарного, ні рис обличчя, висока і сутулиться при цьому. А от меншенька Віра ну як лялечка, що
Довелося мені колись випробувати на собі наслідки «складного характеру», але не мого чоловіка, проте це таки нашу родину й роз’єднало
Справа в тому, що мій чоловік Андрій був молодшим за сестру на десять років і, коли ми одружувалися, то вона вже була розлучена і з двома дітьми та
Подруга наполягає, що я все видумую і чоловік у мене не подарунок, але жити можна. Звичайно, що на фоні її чоловіка, то все наче так, але ж хіба це дає якесь виправдання моєму чоловікові?
Знаєте, не можу я комусь розказати про свої проблеми, бо одразу крива усмішка на лиці, мовляв, от вже придирається до чоловіка, в інших он набагато гірше і нічого,
Коли пес загавкав, то я й не думала, що на такі гості. Хоч рідна сестра, але ми не бачилися точно років двадцять, відколи батьків не стало. Тоді ще приїжджала раз в рік і то не надовго, зранку приїде, а потім в місто і все сама. Казала, що у нас нема умов для її сина і чоловік теж не звик до вітру ходити
Звичайно, що мама і тато переживали, але тішилися тим, що он вона пані в місті і тільки за неї й молилися. Казали, що добру долю вона матиме, бо

You cannot copy content of this page