Я їхала з вокзалу безмежно щаслива – проводжала маму, а це означає, що я вдома можу робити що захочу, виховувати дітей як вважаю за потрібне і чоловіка не чіпати в його вихідний день, хоч мама й бубнітиме, що не можна цілий день лежати на дивані
Вдома мене чекає щасливий чоловік, який може розвалитися на дивані в вітальні і ще щасливіші діти, які можуть дивитися мультики і не переживати, що «збавлять очі» чи вигнуть
Напевно про заміжжя мені мама сказала одразу, коли я в пісочниці «спекла пасочку»: «Яка ж ти молодець! Будеш дуже гарною дружиною і будеш пекти такі пасочки своїм дітям!»
.Коли я гарно вчилася, то мама казала, що для дівчинки це не дуже обов’язково. – Головне, вдало вийти заміж, але, знаєш, може тоді ти будеш уроки з дітьми
Мама завжди мене в строгості тримала, а я й сама рада була старатися. Щоб маму не підвести та щоб про неї колеги не говорили, що донька гуляща. А далі сорок років дітей вчила високим принципам моралі, тому про пристойність знаю більше, ніж середньостатистична людина
І хочу розказати вам про одну історію, яка зі мною трапилася в студентські роки. Хоч і жили ми в дівчачому корпусі, але в гуртожитку були й хлопці і
Я скажу так – найперше треба знайомитися з майбутніми свекрухами, бо вся та дефіляда з їхніми синочками без них, то знаєте, зовсім ні про що не говорить
.Ви зауважили, як вони скромно сидять при мамі, коли та показує вам його фотографії з дитячого садочка? Де той авторитет й дівається. А так вушка зайчика пролуплюються і
Я й сама на Семена позирала і не раз та не два на день, але де ж я знала, що сусідка Славка свою доньку підіб’є під ту оказію? Я все на власні очі бачила, як та до нього кралася, а він вже з хворостиною її піджидав. Але не такої кінцівки я для неї хотіла
Отож, відколи донька Семена розвела на городі цілу плантацію лохини, то від сусідок нема у нього нема відбою, кожна хоче прийти і ніби ягоду попробувати. Але насправді, запримітити,
Ми з Інною познайомилися на процедурах – обоє дуже хотіли дітей, але не могли їх мати. Чи це доля так пожартувала, але вона була в моїй палаті і щось їй було зле, я просто за свої сорок років була тут не вперше, тому й почала розраджувати. Зачепила біду.
Виявилося, що все у Інни погано – чоловік мало заробляє, її не цінує, все дітьми дорікає, на роботі теж одні негаразди, всі хочуть аби вона за всіх працювала,
Після того, як я близько познайомилася зі свекрухою, то зрозуміла, що ні за які гроші не поступлюся вмовлянням чоловіка присвятити себе сім’ї.
Коли ми тільки зі Славком почали зустрічатися, то у обох була робота, не прибуткова, але орендувати житло на двох та на прожиття цілком вистачало. Я знімала квартиру разом
У нас з чоловіком постійні непорозуміння щодо виховання наших доньок. Я вважаю, що його виховували надто строго і він все те переносить на наших дітей
Мого чоловіка звати Андрій і він доволі молодий, бо я не рахую, що сорок один рік, то якась дата для чоловіка. У нас двоє доньок, дванадцяти і чотирнадцяти
Я росла в родині, де бабуся була покинутою жінкою, мама була покинутою жінкою, але я зуміла зберегти свою родину завдяки дуже простому рішенню – тримати язика за зубами.
Батька свого я пам’ятаю до років десяти, а потім він просто зібрав речі і пішов. І ростили мене ці добрі жінки з думкою, що немає гідного чоловіка, всі
Чоловік має робити жінку щасливою, бо навіщо тоді шлюб? А мене, знаєте, не робить щасливою миття посуду та варіння їжі, як і виховання майбутніх дітей. Я ще навіть на світі не пожила, а вже маю залізти з головою у цю рутину! Мирон же бачив, що вибирав, то хай тепер і робить мене щасливою.
А він, бачте, надувся, що я вкотре на його день народження не приготувала святковий сніданок, не напекла та не наварила на десятки гостей, щоб він оте все запросив

You cannot copy content of this page