nat
Справа в тому, що наша мама була тридцять років в Італії, там працювала і практично нас не бачила. Тато нас покинув і все, що ми маємо з братом
У мене звичайна родина, нема й про що розказувати: з чоловіком прожили все життя в селі, працювали, будували будинок, ростили дітей, справили їм обом весілля і допомагали, чим
– Він вазони позаливає, а риб перегодує, що потім треба ще акваріум чистити. А ти ж у мене жінка ретельна, то все зробиш правильно. Я старалася приходити тоді,
І ще б до кого пішов – до перукарки з сусіднього будинку. Я й уваги не звернула, що він так часто почав туди ходити, то вуса підстриже, то
Я людина неконфліктна і ніяка там не супер-свекруха, що вимагає чистоти і догоджання синові. Ні, я собі подумала так – я ще працюю, тому буду рідко бачитися і
– Добре, доню, хай буде, але навчання ти маєш закінчити!, – наполягала я. – Мамо, яке навчання? Я ніколи не буду працювати, а буду займатися домом і дітьми!
У шлюбі я перебуваю кілька років, нашому синочку вже три рочки. Коли я пішла у декрет, то для нашої родини наступили дуже непрості часи, так як мама моя
Ключ я давала на той випадок аби в разі нашої відсутності хтось міг прийти і відкрити газовикам чи тому подібне, але я відкрила скриньку Пандори просто. Спочатку про
– Ти на неї подивися, – казала я тепер синові, – така жінка, то твоя опора, вона ніколи не зрадить. А ти взяв якусь молодицю, що ногами крутить
Іван був красенем за яким всі дівчата бігали, вартувало йому лиш з’явитися на дискотеці в клубі. А він вибрав мене і це було таким для мене щастям, бо