Мені буде нудно з чоловіком на пенсії – це я усвідомила чітко. Хоч мені до неї було ще два роки, а йому п’ять, але вже тепер між нами якась така прірва, наче не живу з людиною роки, а от вперше зустрілася і не знаю, що сказати і як розмову почати
Донька в іншому місті живе, син за кордоном, маємо онука, але рідко бачимо. Пробувала чоловіка на якісь танці затягти, але той відмахнувся: – Які танці? Тобі скільки років?
Донька говорила, а я стояла і вухам не вірила. Що я виховала? Це за всі мої зусилля отака віддяка?
Вона обернулася і глянула на мене, спочатку було видно по очах, що вона сполохана, бо ж таке наговорила, яка мама захоче таке послухати. А потім голову задерла і
Чоловік пішов від мене. Просто пішов! Ні до якої жінки, ні до якої дитини, ні до кого іншого і я ламаю собі голову через що це сталося, адже я вважаю себе просто ідеальною дружиною
Ми з Юрком познайомилися ще в студентські роки і він мене привабив саме тим, що був дуже серйозним хлопцем, не красенем, але приємним. Коли всі наші друзі-студенти веселилися,
Кілька тижнів чоловік як шовковий ходить, в магазині продукти купує, вечерю готує і в хаті прибирає. Не чоловік, а мрія. Як такого покинути? Та ніяк! А потім проходить знову якийсь час і чоловік мене просить поїхати до мами без нього, бо він потягнув спину
Легко покинути чоловіка-гультяя, але ж як його покинеш, коли він заглядає тобі в очі чесними очима і каже: – Вірусику, вона ж сама до мене прийшла! Вона сама!
Дуже мою невістку цікавить, чого ж це син мій до мене щодень приходить. Ще він лиш з хати вийшов, як вона вже мені телефонує чи не прийшов
– Славко у вас, – питає без добрий день. -Ні, ще нема, – кажу я їй. – Як прийде, то хай мені подзвонить. Ну що його дзвонити, коли
Казка про Ідеальну Маму
У однієї княгині було троє доньок-красунь. Ростила вона їх, леліяла і заміж видала. І ось в княгині ювілей та й доньки приїхали зі своїми маленькими донечками бабусю відвідати.
Я слухала, як брат дорікає нашій старенькій матері і нічого не могла сказати, бо це було правдою – мама не любила ні мого чоловіка, ні дружину Дениса
Кілька місяців тому мама пережила приступ і відтоді відмовляється жити у своїй квартирі. Я просила переїхати до мене, але мама відмовилася: – Я не хочу бачити, як ти
Не думала я, що після того, як я в свекрухи ключі забирала, вона до мене знову в двері ломитиметься. Але доля так повертає, що ще вчора ти був вгорі, а нині вже в долині
Батьки мого Андрія були начальничками, як то зараз кажуть і хату собі будували найвищу на все село, щоб вежа була на самому верху і вікон багацько. Коли я
Коли син з’явився на порозі з дитиною, то я зовсім не здивувалася. Жити з Надією було просто неможливо і я сама не розуміла, як він живе з нею. Ромчик у мене завжди був тихий і спокійний, такий, що думає і зробить все правильно.
Як він тут схибив – я не знаю. І то з самого початку було видно, що дівчина не подарунок і мовчати не вміє. Пам’ятаю, що якось вони пішли
Мені п’ятдесят дев’ять років і я все життя працювала на державній роботі. Трималася за неї так, що й не розказати, адже мріяла, що пенсію матиму та пошану
Ми все життя з сином прожили в однокімнатній квартирі, якось заскочили майже в останню роздачу квартир і все життя в ній прожили. На мою зарплату на більшу розраховувати

You cannot copy content of this page