nat

Мою подругу звати Софія і ми дружили з дитинства, все як по класиці, гарна і не дуже. Софія була дуже гарною – очі величезні, зелені, волосся русяве, гарна

Не знаю як почати, але те, що зі мною сталося – це просто якась насмішка наді мною і моїми сподіваннями. Історія про три квартири – отак найкраще. Жила

Сьогоднішня подія знову кинула Настю в далеке минуле, яке нічим не виправити. Така випадкова і банальна ситуація, а вона не може прийти до тями. А було це так:

Зараз почалася серія свят і одразу ж ностальгія, що в дитинстві все було яскравішим і цікавішим. Але я відповідаю на своє ж запитання – не було ні цікавіше,

Мікі вони принесли додому вночі і заховали до стодоли, щоб мама не побачила. Далі по черзі бігали його годувати та ніжити, адже такого маленького пузатого цуценяти гріх було

«Що Оксанка смачненького приготувала?» – це дежурне запитання, яке просто виносить мені нерви в Космос. Що я маю приготувати з гречки, курячого філе та капусти? Лазанью чи фуа-гра?

Знаєте, це як вас заболів зуб – треба піти до стоматолог а і його полікувати. Але цього нічого не було! Все чудово і прекрасно, як раптом тобі кажуть

Але, рідні мої вирішили, що мама-термінатор і їй ніякого піклування не треба. Ба більше того – почали вправлятися, хто виведе мене першим. Ви знаєте, любі жінки, ці блаженні

У нас звичайна родина: я, дружина, син. Проте, нещодавно, до нас мало не приписалася новоспечена подруга дружини, яка приходить разом з нею з роботи і йде близько 12

Так, це приємно, коли тебе вітають друзі і бажають всього найкращого, але чому я маю брехати, що я святкую? Щоб не викликати співчуття чи я просто не хочу