nat

Коли моя Ліля вийшла заміж, то я була рада за неї, хай молода була, всього двадцять, зате хлопець був дуже порядним і працьовитим. Йому було двадцять п’ять, але

– Я назавжди, не буду нічого прикрашати, дітися мені нема куди, з хати я вас не виганяю, живіть поки, але далі щось думайте, – такими були перша материні

Бог з нею, з тією любов’ю, але ж за мою вірність мене так винагороджено? Першою мені натякнула моя шкільна подруга, яка працює в нотаріальній конторі. – А що

Наші стосунки з невісткою можна охарактеризувати приказкою – як постелиш собі, так і виспишся. Якби вона з самого початку не показалася такою, то я б геть по-іншому показала

Але й Андрій мудрістю теж не відзначився і почав шукати по всіх хаті фото, наробив мені такого бардаку, що я не витримала і сказала, що викинула його. А

Я добре пам’ятаю той вечір, коли Матвій сказав, що їде за кордон. Він сидів на краю нашого старенького дивана, нервово крутив обручку на пальці й дивився кудись у

Катя поспішала з «гуманітарки», сяючи від щастя. Нарешті вона знайшла свою мрію – сумку з яскравими червоними маками! Ручки – справжній шедевр: ажурне плетиво з лози та різьблені

.- Що, Люда, й не думала ніколи, що в такій машині будеш їхати? Га?, – каже і весь аж світиться. Мені та назва марки в одне вухо залетіла,

Коли ми з церкви проїхали сусідку Параску, то мама аж скрикнула. – Доню, зупиніться, жінка старенька треба підвезти. – Та зараз, – буркнула я, – вона раніше за

Коли я була дитиною, мої батьки розлучилися. Я тоді не до кінця розуміла, чому це сталося, але тепер знаю: виною цьому була Люба. Тепер вона – дружина мого