fbpx
Чутка, що Павло на схилі літ вернувся в село докотилася й до мене, по очах чоловіка я вже бачила, що він знає, знає і чекає, що ж я буду робити, адже не кожен день батько моїх дітей дається чути
.Мені було сорок два роки, коли Павло закохався в двадцятивосьмирічну жінку. Якось вмовляти чоловіка,
Віктор винить мене в тому, що я його родину зруйнувала, але бачить Бог, він мені подобався більше, коли був одруженим!
Віктор винить мене в тому, що я його родину зруйнувала, але бачить Бог, він
Я не очікувала, що у цій ситуації мене діти прямо на руках носитимуть, але й такого ставлення уявити не могла. Коли ж я зі стаціонару додому повернулась, то діти і тоді з’являлись рідко. Зрештою, я таки не витримала
Я не очікувала, що у цій ситуації мене діти прямо на руках носитимуть, але
Зробила я зопалу помилку, з ким не буває, але чоловік не хоче мене зрозуміти і пробачити, каже, що чужу дитину годувати не буде
Але ж ми так хотіли дитину, я хотіла, я п’ятнадцять років на це диво
Сімейної “наради” не вийшло, бо ж кожен мав на ситуацію свою точку зору. Сестри лиш головами хитали і кожна говорила, що лиш і може, що скинути тисячу гривень у місяць, та й то у крайньому випадку. Ну, а брати кордоном від нас відмежовані. Ті узагалі на зв’язок не вийшли. По всьому виходило, що я маю усе вирішити, та ж у мене теж непереборні обставини життєві
Сімейної “наради” не вийшло, бо ж кожен мав на ситуацію свою точку зору. Сестри
Мені дзвінок сестри був дуже неприємним. Ніна говорила і говорила, а я чути її виправдань не могла. Та й як можна спокійно розмовляти із людиною, яка так вчинила після стількох років? А головне – як нам із мамою тепер бути?
Мені дзвінок сестри був дуже неприємним. Ніна говорила і говорила, а я чути її
З появою невістки мені аж в голові розвиднілося, але не від того, яка вона добра дитина, а від того, жінки так можуть! Можуть самі на себе тратити гроші і нічого їм совість не каже!
Я була в чоловічому оточенні, два сини і чоловік, але не почувалася від того
Родичка телефонувала з тим самим проханням, яке двадцять років тому розвалило мою сім’ю, але вона на те не зважала, бо їй же треба. Мені здалося, що за ці роки я вже навчилася казати «ні», але дорога родина все ще вірить у своє щастя
– Любо, та йому на два дні в місто, не буде він туди-сюди по
В своє виправдання я можу сказати лише те, що мала врятувати сина від невістки, бо надто вже вона вдало грала роль закоханої, хоч насправді й так було зрозуміло, що хоче лише вирватися в місто та відібрати потім у мого синочка квартиру
Хоч, то моя квартира і син мав би розуміти, яку я йому ласку роблю
Коли я побачила нареченого, то мало не впала від подиву! Це ж треба таке – одне обличчя з моїм колишнім чоловіком. Але як там і характер такий. То треба доньку від весілля відговорити.
Пройшло тридцять років, а я й досі в дрібницях можу пригадати той шлюб, хоч

You cannot copy content of this page