Головна

Історії з життя

Навіщо перефарбувалась у блондинку? Ти і без того не надто тямуща, а тепер взагалі почнеш ще повільніше думати, — сердився Антон після відвідування Лілею салону краси
Історії з життя 0
Ти не повіриш, що зараз сталося, – випалила Ліля, забігаючи у квартиру до сестри. Та оцінила схвильований вигляд дівчини, кивком відправила її у вітальню, а сама попрямувала на
У нашому відділі працювала дуже цікава жінка. Вірніше, це зараз я називаю її цікавою, а тоді, слідом за навченими життєвим досвідом жіночками, я називала її «дивною»
Історії з життя 0
На постійну роботу в офіс я влаштувалася у двадцять п’ять років, відразу після закінчення інституту. І потрапила у світ, повний загадок. Ні, мова тут не про професійні навички
Штори із Туреччини замовила, – говорить підіймаючи нафарбовану брівку невістка, а Марія Іванівна відчуває, як світ втрачає барви, – Ну а як? Дешеві брати. Ще чого. Раз живемо, тому оточимо себе найкращим. Так, коханий?
Історії з життя 0
Син Марії Іванівни, Артем, коли одружився зі Світланою, спочатку жили у її батьків. Батьки Артема з радістю пустили сина з дружиною до себе. Але Світлана вмовила Артема пожити
Олів’є з ковбасою? – здивовано підвела на мене очі братова, – Я думала такого вже ніхто й не робить, якщо чесно. А ікра на бутербродах яка? Не справжня? – протягла не здивовано
Історії з життя 0
За день до Нового року мені зателефонувала братова і сказала, що хочуть відзначати з нами. Я спочатку трохи засмутилася, адже не готувалася до гостей. Але потім заспокоїлася —
Я їжу додому приношу? – поглянув на мене чоловік, – Які ще до мене питання? Зрештою, у мене є своя дитина і про неї я дбати повинен
Історії з життя 0
Перший шлюб в мене не склався. Коли моїй доньці Лізі було три роки, мені довелося розлучитися з чоловіком. Працювати він не хотів, зате мав успіх у жінок. Останньою
Вони приходили у мої сни щоночі. Неспокійно було на душі від того. До чого б це? Одного дня не витримавши попросила чоловіка з’їздити і провідати. Все ж не чужі ми люди? Взяла дві торби гостинців і рушили в путь
Історії з життя 0
Я була найстаршою сестрою у багатодітній сім’ї. Всіх годувала, слідкувала, водила в садок і до школи. Батьки мене не питали, хочу я цього чи ні – треба й
Дякую тобі, матусенько, — немов молитву мовчки повторювала вона, — дякую, що навіть будучи «небожителем», ти залишаєшся моїм янголом-охоронцем!
Історії з життя 0
Був весняний лагідний день. Вона сіла на лаві. Ніжне сонечко грало зайчиками між листям великого клена, крона якого служила шатром для двох лавок, а теплий вітерець зрадницьки вселяв
Одного разу вранці Світлана прокинулася, і побачила, що на бабусиному ліжку сплять дві абсолютно однакові бабусі. Від побаченого ледь встояла на ногах, і вона тихенько вискочила з кімнати
Історії з життя 0
Світлані було десять і вона жила з бабусею в одній кімнаті. У бабусі було металеве пружинне ліжко з блискучими кульками на спинках. І широка м’яка перина. Коли Світланці
Знаєш, Михайле, Лізонька зовсім не схожа на тебе, — часто примовляла мама, — Ну от ні крапельки. Нічого твого в ній немає. Не в нашу родину вдалася, не в нашу
Історії з життя 0
Михайло розгублено оглянув квартиру. Здається, нічого не змінилося, речі знаходилися на своїх місцях. Тільки стояла незвична тиша і напружував ідеальний порядок. Михайло зіщулився. Він дістав з кишені конверт
Досить мене донечкою називати, – сказала Поліна збираючи речі, – Я не дитина і вже про все знаю і все розумію. Мою маму Галиною звуть і ми знайшли одна одну нарешті
Історії з життя 0
На жаль, ми з чоловіком не можемо мати дітей. Як би ми не намагалися вирішити це питання, нічого не вийшло. Майже десять років ми намагалися боротися, але даремно.

You cannot copy content of this page