Історії з життя
Осіннім парком, йшла жінка, кутаючись у вицвілу шаль. Було тихо, лише шарудіння кленового листя, яке опускалося на землю, відгукувалося тихим шепотом. Вона повільно нахилялася, підбираючи з землі блискучі
– Марин, привіт. Я планував сьогодні Ліну забрати на вихідні. Ти не проти? — спитав чоловік свою колишню дружину. – Ні звичайно. Тільки в неділю до 11-ї привези,
Село. — Привіт, красуні. Чому сидимо? Кісточки всім обмиваємо? До крамниці підійшов веселенький Толик: — Посуньтесь, хоч новини послухаю. По телевізору такого не покажуть і не розкажуть. Жінки
Рівно три роки тому ми цього дня відзначали із сім’єю день народження свекра. Чудово посиділи, побалакали і розвіялися. У мого чоловіка Ігоря був чудовий настрій, він весело жартував
Це сталося років 40 тому. Я, тоді ще студентка, проходила практику у місці, де на світ з’являються немовлятка. Різне бачила і усіляке було, але одна історія не дає
Настуня завжди відрізнялася від однолітків. Вона була маленькою, худорлявою дівчинкою, яка мала великі сірі очі. Її довга русява коса, здавалася більшою, ніж вона сама. Вона приїхала до села
Минулими вихідними була чудова погода. Ми з чоловіком вирішили поїхати на прогулянку до парку. Він знаходиться поряд з будинком його матері, тому Микита запропонував одразу ж зайти до
Я вдруге заміжня. Від першого шлюбу є дочка, є й спільна з чоловіком дитина. І якщо чоловік доньку прийняв одразу (інакше б ми просто не зійшлися), то його
Дружина брата мого чоловіка Юля неодмінно виграла б конкурс «мама року», якби його проводила наша з нею свекруха. Юля була у затяжній відпустці, народивши першу доньку, вона вже
Мені аж п’ять років. У мене за щокою карамелька. І сам я схожий на карамельку, тому що просто випромінюю солодке щастя, бо в місті весна. За праву руку