Головна

Історії з життя

Юрко швидко зметикував, що вона ладна для нього на все, тому запити на наступну зустріч все збільшувалися і збільшувалися, а вірність його й не передбачалася
Історії з життя 0
Настя не знала, чому так зациклилася на Юркові. Він був просто дуже гарний. Проте мав препаскудний характер сільської пліткарки. Інколи вона дивувалася, як в абсолютно ідеальній подобі хлопця
Дивлюсь, чоловік обирає квитки, щось там шукає. Думала, у відрядження їде, а він речі збирає і явно ж не робоче. «Я виморився і їду відпочивати. А ти і так вдома цілими днями з дітьми. Від чого тобі відпочинок потрібен?»
Історії з життя 0
У нас з чоловіком двоє дітей – син три роки, дочці півтора. Я перебуваю в декреті і кожен день кручусь по господарству і з дітьми. На жаль, бабусі,
Діти виросли і отримали професії, додому не повернулися. Залишилися жити в місті, де вчилися, за двісті кілометрів від рідного села. Кликали матір до себе. Але куди ж вона з села? Та й кинути їх батька вона не могла
Історії з життя 0
Хороші діти. – Таїсіє Степанівно, я випишу рецепт. Препарат цей дуже дорогий, але його треба приймати, якщо хочете поправитися, – говорив сімейний. – У вас діти є? Може
Аліна боялася спати. Вночі знову буде снитися бабуся і заводила, що нові господарі поміняють її шпалери в блакитну квіточку, а вони зовсім нові, їм лише п’ять років
Історії з життя 0
І картину з русалкою у ванній зафарбують, а дід так старався, з неї, між іншим, з бабусі малював. Аліні складно було знайти щось спільне між зморшкуватою згорбленою бабусею
Справжній чоловік повинен сам, своїми руками все в домі робити, – щиро впевнена моя мама, – Наймати працівників, аби карниз прикрутити – нонсенс
Історії з життя 0
Я вийшла заміж сім років тому. Тоді ми з Михайлом тільки входили в велике життя після університету. Працювали обоє, але зарплати були маленькі. Добре, що жили в квартирі,
Ми якраз збиралися на роботу, коли мама прийшла. Вона пояснила ситуацію і сказала, що це не заплановано. Я знизала плечами, а чоловік насупився. Помовчав трохи, а потів видав таке, що ми з мамою так і сіли, адже просто не очікували такого від слова “узагалі”
Історії з життя 0
Ми з чоловіком обоє налаштовані на кар’єру. Для нас це важливо, стати успішним у своїй професії. На щастя, працюємо ми в різних сферах, тому між собою нам змагатися
Світлана Олександрівна дізнавшись, як ми вчинили, звісно, обурювалась, навіть розмовляти з нами не стала, але не повернулась. Ну а на що ж вона розраховувала залишаючи на нас пса вагою в сорок кілограм?
Історії з життя 0
Світлана Олександрівна завжди приймала рішення швидко – вирішила поїхати в Туреччину, через тиждень вже летить по гарячій путівці, вирішила звільнитися, і відразу заяву на стіл, вирішила завести собаку
Марійка не знає, що почалося перше – її ярість на чоловіка чи увага до Василя. Вони разом працювали і якось разом поїхали в відрядження. Нічого такого в неї і в думках не було. Вона на своїй планеті з чоловіком і двома дітьми, а до того, чи є життя де інде – байдуже
Історії з життя 0
– Я втомилася бути чоловіком в нашій сім’ї. Розумієш? – ці холодні слова вилітали з неї, його коханої Марійки. – Тобто? Я заробляю гроші і вас утримую, –
На великі свята, чоловік заварює їй каву. Таку собі, слабеньку, бо треба берегти здоров’я. Несе, ніби, мамонта зловив і зварив. Яна дякує, сьорбає: – Дякую, ти найкращий чоловік в світі. Потім потайки досипає ще дві ложки і насолоджується
Історії з життя 0
Яна посьорбує каву біля відкритого вікна. Закуталася в светр і визирає з цікавість на день, що пробуджується, як пробуджується в ній енергія. А все кавуся животворяща! Обпікає язик
Світлана стояла біля входу в метро вже хвилин 15. Дув досить холодний вітер і вона змерзла. Покупців все ще не було. А коли дівчина телефонувала за вказаним номером, то ніхто не брав слухавку. — Ох вже цей продаж з рук в руки
Історії з життя 0
Світлана обожнювала їздити на метро. Всі, з ким вона спілкувалася, ніяк не могли її зрозуміти. — Ти ж стільки часу проводиш під землею! — То й що? Зате

You cannot copy content of this page