Головна

Історії з життя

Я шукав роботу, ходив на співбесіди, але хто був у моїй ситуації розуміє – швидко це не робиться. Дружина кожного дня ставала все похмурішою і одного разу влаштувала феєричну сцену. Врешті голосно ляснувши дверима, пішла до батьків сказавши, що подає на аліменти. Коли я вирішив з нею поговорити і розповісти, що і до чого, пояснити причину свого звільнення та і слухати не стала. Сказала що я казкар
Історії з життя 0
Скоротили мене місяць тому, я довго не міг знайти нової роботи, тому зовсім зажурився. Дружина все цікавилася, але я і сам розумів, що потрібно діяти, все ж у
А ти що не знаєш? Аліни більше з нами немає. — Я й не знала, а може ти все ж помилилася, цього не може бути. Ми ж із нею спілкувалися і. З чого ти взагалі взяла?
Історії з життя 0
Дівчині, яку ми ніколи не забудемо присвячується! Я вийшла на роботу коли моєму молодшому синові було лише три тижні. Звичайно я вчинила неправильно, я б навіть сказала жорстко,
У кінці нашої розмови я посадив бабусю на автобус та побажав міцного здоров’я. Сам тихцем сфотографував і бабусю і назву села в яке автобус поїхав. Повернувшись додому почав з’ясовувати, що й до чого, вийшов на старосту села. За тиждень з друзями поїхали до будинку старенької
Історії з життя 0
Якось, одного разу, мені довелося очікувати міжміський автобус на автовокзалі. На вулиці була холодна осінь. Почав іти дощ. Мій автобус за розкладом відходив через п’ятдесят хвилин. Я пішов
За столом у свекрухи намагаюсь нічого не їсти. Ні, я не на дієті  і не маю якихось обмежень у раціоні. Та й свекруха моя кухар і страви її дуже смачні і різноманітні. Я потім, тихенько їм досхочу, коли залишаюсь одна. І тут не в скромності справа, діло саме в моїй свекрусі
Історії з життя 0
За столом у свекрухи намагаюсь нічого не їсти. Ні, я не на дієті  і не маю якихось обмежень у раціоні. та й свекруха моя кухар і страви її
Телефонуй, дитино моя, до нотаріуса, – ледь мовила Ліна, – Хоч і не рідна ти мені, а все ж стала моєю дитиною. Перепишу на тебе свій дім, аби мала де жити, коли рушу за межу
Історії з життя 0
У маленькому селі під Столицею давно вже звикли до різного роду прохачів, які іноді цілими таборами заходили в двір з надією чимось розжитись. У бабки Ліни стояв височезний
– Та, пек тобі, зовсім вже розійшлася, – сказав Семенович, швидко наминаючи суп, який чомусь здався набагато смачнішим, ніж раніше, може, тому, що заплатив за нього
Історії з життя 0
– Все, досить, натерпілася. Подаю заяву на розлучення! – в серцях повторювала Петрівна. – Так подавай, подавай, злякала. Я, може, все життя тільки про це і мріяв, –
У батька моїх дітей нова сім’я. Він живе з жінкою, яка вже була одружена двічі. І село мовчить. Тільки свекруха з цього приводу роздає коментарі: «Не сподобається ця, буде друга, ні, то буде третя. Аби син був щасливий».
Історії з життя 0
Вирішила написати про те, що тривожить. Може, хтось упізнає себе в моїй гіркій сповіді. Вийшла заміж у 23 роки, не з великої любові, але за людину, яка мені
Після поминок, коли всі розійшлися, Олексій з мамою зібрали всі речі та фотографії батька, і закопали на задньому дворі. Більше в їхній родині, ніколи його не згадували
Історії з життя 0
У Сергійка Левицького свято. Дуже важливе свято. Він сьогодні перший день в школі. Мама спекла торт. Тато надув кульки і на стіні повісив плакат «Вітаємо з 1 вересня!»
Син запропонував мені продати квартиру і купити для мене кімнату у квартирі, яку розпродують по частинах. Вони з невісткою свою частку вкладуть в кредит на власне житло. Я сина свого дуже люблю, дуже. Вважаю себе винною, адже не змогла забезпечити його житлом, але вже пізно починати гроші на нього збирати. Може й правда, погодитись? Зрештою, я ж його мама, повинна
Історії з життя 0
Нещодавно я потрапила до стаціонару. Я пенсіонерка, але працюю ще прибиральницею в ЖЕКу на пів ставки. Вирішила на собі не економити і таки лягла в стаціонар. Там мені
Після запеченої форелі, якою пригощала кохана жінчин пісний борщ не йшов зовсім. Дмитро сам не помічаючи того, підіймав і опускав ложку не донісши до рота – задумався. Поглянув на свою дружину і аж погляд відвів. Згадав кохану, тут і порівнювати нічого
Історії з життя 0
Після запеченої форелі, якою пригощала кохана жінчин пісний борщ не йшов зовсім. Дмитро сам не помічаючи того, підіймав і опускав ложку не донісши до рота – задумався. Поглянув

You cannot copy content of this page