Іру звільнили з роботи. Точніше попросили звільнитися – за власним бажанням. По хорошому. З компанії – всі виплати і компенсації, з вас, Ірино, – заява на звільнення. Ірина прийшла до начальника і запитала: – За що? Він зрозумів, про що вона, не викручувався
– Ви не справлялися з посадовими обов’язками, – коротко пояснив начальник. Іра була готова до такого повороту, поклала на стіл посадовий регламент, уточнила: – З якими? З перерахованих?
Після його розлучення ми стали жити разом. І все чудово, але він занадто любить свою дочку. Це гарна якість, характеризує його з позитивного боку. Але те обожнювання, яке він проявляє до дочки неможливо описати словами. Завжди він звертається до неї ласкаво, дарує подарунки, виконує будь-які «хочу». Коли дитина з батьком, він не знає слова «ні». Мені заборонено давати дитині зауваження і перечити
Це був звичайний службовий роман. Ми працювали в сусідніх кабінетах, часто обідали разом, іноді з колективом відпочивали в найближчих кафе. Він був на межі розлучення, тому у нас
– Тобі гроші на доньку від мене прийшли? – запитав колишній чоловік, я кивнула, він попросив: – Це гроші доньки. Дай нам на морозиво. З її грошей
Розлучилися ми з чоловіком через те, що при наявності того самого чоловіка я була матір’ю-одиначкою. Він постійно їздив то до матері, то до сестри, а якщо і бував
Вихопивши квіти з руки чоловіка, дружина побігла на кухню, щоб засунути їх у вазу, яка стояла там на підвіконні, але тут раптом з букета вискочила невелика картка. Дружина підняла її з підлоги і прочитала: «Красуні Марині. В знак любові і вірності ». Світлана аж підскочила прочитавши таке. Обличчя вмить спохмурніло сльози забриніли на очах
Коли Сергій приніс додому пишний рожевий букет, його дружина дуже зраділа. Хто не любить троянди? – Це тобі, Світланко, – сказав чоловік, цілуючи дружину в щічку. Вихопивши квіти
І такі ж вони добрі, такі ж улесливі люди. Медом тобі дорогу застеляють, якщо вже ти їм потрібен у даний момент. А бабуся що? Старенька, от і повірила їм, усе зробила, як просили
Є у мене родичі, які живуть і дихають тільки грошима. Розмови у них виключно про гроші і спілкування у них лише в корисливих інтересах. Я вже давно з
Приїжджає молодший син і каже: “Батьку, ви з мамою говорили, що будинок мені подаруєте. Вже стільки років пройшло, а я все в полуторці з сім’єю поневіряюся. Ми другу дитину хочемо. А куди її? Самим місця мало. Давай, продавай будинок. Обіцяли з мамою ж”
Розмова з випадковим попутником в поїзді почалася як звичайно ні про що. І тут він мене питає: — А є у вас на прикметі якась самотня жінка? З
Зі стаціонару Маргарита Павлівна не повернулася. Не на обстеження вона лягала. І знала це. Але виявилося, що паспорт Анни їй потрібен був для нотаріуса, а не для лікарні
Частина перша. Анна. Що можна сказати про неї? Бабуся кликала її Анюткою. Та звичайна вона була дівчина з цілком звичайної сім’ї – мама, тато, два брати. Ще багато
Вранці малий розповів, що додому повертатись не хоче. татка не стало, а мачуха одразу ж дітей від першого шлюбу у квартиру привела, ще й свою маму з села привезла. Тепер то не Максимків дім і йому постійно про те нагадують
Колись у маленького Максима була прекрасна сім’я, де всі один одного любили і берегли. Але, на жаль, мами не стало, тато не витримавши без дружини довго спочатку почав
— А може ну його те ваше село? – одного разу мовив зять, – Дивіться, як ми дружно разом живемо. Продайте добрим людям ту хату в селі і живіть з нами. А дружина на роботу вийде. І ремонт шикарний зробимо! Як не відмовляли Маргариту Леонідівну від того кроку подруги, вона продала дім і переїхала до доньки. Перших три роки доки діти були ще геть малими, усе було добре. А вже, як пішли в садок почались перші непорозуміння.
Павутина в усю стіну, звисаючі ледь не до підлоги шматки шпалер, терпкий запах присутності мишей. Маргарита несміливо спинилась на порозі. Зять не підіймаючи очей заніс останню торбу з
– Так я завжди дружині допомагаю, – починає “заливати” мій чоловік гостям. А я з усієї сили намагаюсь приховати здивоване обличчя, – Я й їсти готую і в магазин ходжу. Вона зі своїм робочим графіком і зарплатнею точно б не впоралась
Не знаю, як у інших заміжніх жінок чоловіки все роблять по будинку і приносять зарплату додому. Та й таку зарплату, що вони ходять в шубах і всі в

You cannot copy content of this page