Головна

Історії з життя

– Татку, милий мій татку! Так я кликала тебе в дитинстві? А ти мене кликав принцесою. До десяти років, семи місяців і дев’яти днів. Я точно пам’ятаю день свого перетворення з Принцеси в Попелюшку. В той день ти пішов від нас, поставивши маму перед вибором – розмінювати нашу квартирку або відмовитися від грошей на моє забезпечення
Історії з життя 0
Запрошення ми розвозили особисто, незважаючи на те, що пачка листівок з нашими щасливими фізіономіями на тлі двох мерехтливих благородством каблучок була досить значна. Так хотіла я. Невже і
– Думай дівчино, – блиснула чорними, мов вугілля очима баба Василина, – Думай, чи й справді потрібен тобі той парубок. Зроблю я – твій він буде, але й розплата прийде, за те, що ти зараз робиш. Думай, дитино. Готова?
Історії з життя 0
Цю не вигадану історію я почула від своєї бабусі. Постаралася передати її дослівно. Імена змінено. На околиці села стояла хата бабки Василини. Відлюдькувата то була стара, в селі
— П-ф-ф-ф! Я вже навіть з ними не балакаю – одразу прошу у чоловіка, аби та наївна панянка мене не турбувала. Ой, скільки ж їх було, що мені тільки не казали! Одна навіть з дитиною на руках прийшла. Думала, так мене з його життя видворити. А потім і геть малу нам під двері привела. «Забирай, –  каже, – мені вона без тебе не потрібна». Он яка у мене помічниця виросла. – показує очима на фото старшої доньки, – І ніхто не посміє сказати, що вона не моя донька. Вона моя, хоч і не я її матір!
Історії з життя 0
— Ну і чого ти оце тут сльози ллєш? – без краплі співчуття запитала свекруха, – Подумаєш, чоловік у неї загуляв. Мій он щороку нову кралю має, я
В новорічну ніч почалося. Зайшла під ранок приятелька. Гості вже розійшлися. Чоловік ліг спати, а ми з нею залишилися посидіти – поговорити. Слово за слово запитує вона мене: “А ти вирішила кому Андрія (чоловіка) залишиш, коли тебе не стане?” Чесно кажучи, я навіть дар мови втратила. Ну, думаю, випила тітка зайвого. Але вона продовжує
Історії з життя 0
Ми з моїм чоловіком разом вже 30 років. Але минулого року прийшов час залагодити всі справи. У тому числі і оформити стосунки. І все б нічого, навіть хвороба
Живемо з чоловіком вже 26 років, сина виростили і на ноги поставили. Сім’я у нас середнього достатку, але на все необхідне завжди вистачало, не скаржилися. Три роки тому чоловік влаштувався водієм в одну сім’ю (досить відому, говорити не буду, яку) і почав дуже пристойно заробляти. Здавалося б, радіти треба. Але є і зворотна сторона медалі
Історії з життя 0
Чоловік став дуже зарозумілим і хвалькуватим на кожному розі хизується достатком, а до інших ставиться як до невдах. Найгірше, що він так поводиться в колі наших близьких знайомих,
Я й не вірила, що мій син колись заспокоється, чесно. Віється світом ні про що не думаючи ми з татом лиш встигали борги повертати, та гроші йому переказувати з-за кордону. А це на тобі: знайшов собі до пари жінку з двома дітьми. Третій рік живуть, жодної неприємності. Не витримала я, поїхала глянути, що то за пані. Сказати, що вражена – нічого не сказати. Дар мови втратила
Історії з життя 0
Я й не вірила, що мій син колись заспокоється, чесно. Віється світом ні про що не думаючи ми з татом лиш встигали борги повертати, та гроші йому переказувати
Семен з легкістю на розлучення погодився – все до того йшло. Мав лиш одну умову і переймався, що дружина ніколи в житті на таке не піде. Але де там – погодилась і навіть з радістю, але не просто так, а в обмін на шикарну квартиру
Історії з життя 0
Ми з дружиною прожили разом дев’ять років. За весь цей час вона жодного дня не працювала. Я маю свій бізнес, не великий, але цілком вистачає на безбідне життя.
Я мав прекрасну родину, та й себе вважав чудовим сім’янином. Але одного дня дружина сіла в легковик, узявши з собою лиш паспорт, і поїхала геть. Діти бігли за авто, просили маму повернутись, але водій лиш швидкості додав. Кілька років її не було, а з’явившись мене винним зробила. Уявляєте
Історії з життя 0
Я не маю шкідливих звичок у мене спокійний характер (за все життя не пам’ятаю, щоб хоч з одним знайомим або сусідом серйозні непорозуміння були). Багато років думав, що
– Оленко, і це ти називаєш котлетою ?! – заявляє гостя розколупуючи в тарілці подану страву, – А пюре, там же вода одна. Ну нічого, нічого. Я тебе готувати трохи повчу, якщо мама не навчила
Історії з життя 0
Увечері зателефонувала свекруха і повідомила радісну звістку: – До вас їде тітка Оля з сім’єю, погостювати тиждень. А то вона тебе ще й не бачила, дуже переживає, що
Розповіла чоловікові про неї, про те, як вона мені повернула гаманець, як вчинила її рідна дочка. Розповідала, а сама ревіла, так було її шкода. Скоро зима, а, як вона буде, раптом з нею щось трапиться? Чоловік у мене людина добра, за це я його люблю всією душею. Запропонував мені її забрати, кімната у нас є вільна, нехай побуде у нас зиму, придивимося до неї. Я не вірила своїм вухам: він дозволив мені її забрати, а я думати про це не могла
Історії з життя 0
Ця історія сталася зовсім неojдавно, розповіла мені її жінка з якою ми разом сиділи в електричці. Шлях наш був довгим, по дорозі ми розговорилися. Моїй співрозмовниці потрібно було

You cannot copy content of this page