Історії з життя
Коли таку неприязнь відчувати з самого малку, то вже й не переконаєш себе в тому, що ці люди нормальні, а все чекаєш, що вони щось таке зроблять, що
Того дня донька лиш прослизнула в кімнату і я вже по цьому зрозуміла, що справи у неї не дуже, аж тут мама: – Іванко, ти чула? Дитина прийшла
Коли син одружився вдруге, я була проти. Так, він у мене чоловік видний, при грошах, але навіщо брати для себе жінку, яка молодша від нього на п’ятнадцять років?
Мама каже, що то вийде не по-людськи якось, а я в своєму рішенні непохитна. Так, вона людина лятня і самотня, але чи змінює даний факт ситуацію. Хай люди,
Маша моя дівчина доросла, уже п’ятнадцять років, як заміжня і виховує трьох діток із чоловіком. Професія у неї важка – ще після інституту вона у поліцію подалась, то
Я вийшла заміж, переїхала, так би мовити, до теплої країни, народила тут дітей. Здавалося б, живи та радуйся. Але не дає мені спокою одна проблема: ніяк не можу
Справді, це все виглядало на якийсь розіграш. У нас з Микитою прекрасні стосунки, двоє діток, ми не сваримося і чи не кожну ніч разом, хоч в шлюбі десять
Я вже в ті казки не вірю, але от сина мені її шкода, адже через матір отак в хлопцях й засидівся, а то вже п’ятдесят і рахуйте, що
Ми з сестрою були дружними, хоч вона й старша від мене на кілька років, але ми всюди були разом. Так мама постановила, що Марія за мною мала дивитися,
Стоять тримаються за ручки і дивляться на нас щасливо. Я з чоловіком перезирнулась, чи то сміятись, чи вже плакати? А вона мені в саму душу очима заглядає і