Історії з життя
Наш із чоловіком шлюб тримається вже 7 років. Маємо ми дві чудові доньки. Я 5 років у декреті, а чоловік наш єдиний годувальник. Ще до того, як наша
Я проживаю у столиці вже понад 10 років. Свого житла поки не маю, тому винаймаю квартиру. Працюю на дуже відповідальній посаді складаю копійку до копійки, аби все ж
Я сама попросилася від мами до тітки Лесі в місто. Пригадую, що тоді ми посварилися і вона мені сказала: – Хочеш більшого – йди і працюй. Поки в
Я була єдиною дитиною своїх батьків цілих тридцять років. Уявіть моє здивування коли моя мама із радістю в голосі повідомила що я скоро матиму сестричку, тоді, коли я
Ми з батьком зустрілися випадково. Чесно кажучи, я не так уявляла нашу зустріч. Я не чекала почути з його уст такого. Він поставив під сумнів увесь мій світ
Ми з Іваном прожили весь вік вкупі одні. Не гнівили Бога, а вирішили, що є один в одного – і за те велика подяка. Наша квартира хоч і
Очікування для мене ставало просто нестерпним і я вже кілька разів брала до рук телефон, але чоловік мене спиняв. Минуло два місяці як ми не чули голосу рідної
Нарешті і сімейний прийшла. Добре, що не так далеко від нас проживає, то й забігла перед роботою. Оглянула малу, заспокоїла мене і виписала довжелезий список того, що потрібно
Коли у нашій амбулаторії з’явилася молода медсестричка по скеруванню – я не сприйняла цю новину як таку. Ну є і що? Хай собі людина працює, у мене он
Мій чоловік ніколи не був обділений увагою – високий, статний, бісики в очах, крутив дівчатам голови замолоду ще й як. Я була закохана по самі вуха і мала