fbpx
Єво, сьогодні у нас гості, то я тебе прошу сісти до столу, а не сидіти в кімнаті, як відлюдько
Що ви знаєте про Єву? Колеги по роботі сказали б, що нічого, бо вона завжди згорблена над своїми паперами, мало носом не читає цифри, хоч окуляри дають їй
Толь, – намагаюсь пояснити сину все, – ти мене вибач, я все розумію і онука люблю. Але я тебе підняла сама. Не жила практично. Дім, робота, ти. Скажи, де написано, що я ще й онука повинна на ноги підіймати? Я вашу ситуацію розумію прекрасно, але у себе вас не прийму. Я нарешті я. Я живу у тому ритмі який сама для себе обрала. Ти і твоя родина – частина мого життя, але не все. Дай хоч на старості років зрозуміти яка я є і чого хочу. Не що і кому повинна сьогодні, а чого хочу саме я
Якщо чесно, то я просто не встигла насолодитися своєю молодістю, а потім і дорослим життям. Думала, що вже коли стану літньою мадам, то нарешті заживу нормально. Заміж вийшла
У вихідний день вирішила прогулятися магазинами. Я не фанатка шопінгу. У мене була конкретна мета: знайти недорогі, але пристойні та зручні чоботи. Такі, які можна буде носити на роботу. На брендові чоботи із натуральної шкіри я не заробляю, а дешеві, але добрі чоботи знайти складно.
Я відвідала дві торгові точки, але нічого відповідного не знайшла. В одній з них взуття не відповідало моїм вимогам, а в іншій не відповідало моїм можливостям. Один покупець
Чоловік, коли дізнався про вчинок Русланки, нічого не сказав, тільки фотографію доньки з гаманця виклав. Я вже тиждень прийти до себе не можу. Не розумію, чим ми заслужили таке ставлення до себе
Нещодавно з чоловіком пережили серйозне випробування – дізналися, що єдина донька вийшла заміж. Потай, нікому нічого не сказала, але навіть не це головне. Головне, що вона своїм новим
Мамо, заспокойся, дружина в мене теж працює, тому всі обов’язки ми ділимо навпіл. Це нормально, – пробував пояснювати мамі чоловік, але та його слухати не хотіла
Ситуація, напевно, стандартна для багатьох молодих сімей – чоловік не хоче допомагати по дому і з дитиною, тому що вважає, що якщо я сиджу вдома, то моє життя
Насилу повернувшись на бік, Аня знову заплющила очі. Вдома холодно, на вулиці лютує мороз, корови у дворі вже зачекалися, тільки ноги не слухаються
Аня прокинулася, але сил піднятися з ліжка не було. Кіт Мирон лежав на ній і співав свою лагідну тиху пісеньку. — Пробач, малюче, мені важко, полежи поруч. Насилу
Галина акуратно спускалася сходами міцно притискаючи до себе немовля. Вийшовши з під’їзду, вона побачила, як її пуховик і шапка летять з вікна.
Галина акуратно спускалася сходами міцно притискаючи до себе немовля. Вийшовши з під’їзду, вона побачила, як її пуховик і шапка летять з вікна. — “І щоб ми тебе більше
Дарину ніби обухом гупнули. «Тітко Маріє». То Валера змалку називав її маму. Вона що, виглядає на сімдесят років
Новий Рік Дарина вирішила зустріти у мами. Скучила за рідним селом, та й її ніщо не тримало у місті. Донька з чоловіком поїхала на море, а проводити святкову
Мама шість років тому вийшла заміж, п’ять із них я з нею не спілкуюся
Причина в її новому чоловікові – такого розумника, який думає про жінку як про річ чи домашнього вихованця, я ніколи не зустрічала. Мені раніше здавалося, що такі чоловіки
— А я цей, – зам’явся В’ячеслав коли прийшла пора готуватись до того, аби провести Галю у останній путь, – Я тут до чого? Я ж їй і не чоловік, просто жили разом трохи. Чого я маю гроші давати? Їх у мене немає. Так і в неї ж дочка є. До неї ідіть. Я яким боком?
— А я цей, – зам’явся В’ячеслав коли прийшла пора готуватись до того, аби провести Галю у останній путь, – Я тут до чого? Я ж їй і

You cannot copy content of this page