Історії з життя
Ми робимо це по телефону, а з появою месенджерів так навіть і дзвонити не доводиться – просто пишемо побажання та шлемо милі листівки. Сказати, що я нещасна від
Новорічна роль. — Ні і ще раз ні. Цього року жодних підробітків. І не потрібні нам ці гроші, без них обійдемося – сварилася Тетяна на чоловіка. — Ну,
Корпоратив. — І куди ж це ти така красива зібралася? – подавився чаєм Ігор, розглядаючи причепурену дружину. — На корпоратив, — задоволено усміхаючись, крутилася перед дзеркалом Марійка. —
Марина щоранку пила каву на своїй веранді і милувалася трояндами. Вона посадила їх перед будинком кілька років тому. Марина любила свій будинок, свій сад, свої квіточки. Все у
Я зовсім не розумію свою двоюрідну сестричку Ольгу. Справа в тому, що у неї п’ятеро нащадків і шостий на підході. Ольга весь час звикла сидіти вдома і щось
Пустила сина з невісткою пожити до себе, а вони ще й незадоволені мною, бо бачте, я надто вимоглива до них у побуті. Ну, вибачте, мій будинок – мої
Соня не вірила своїм очам. За столиком у ресторані сидів Олег із якоюсь жінкою, і тримав її за руку. Було видно, що у них стосунки. Жінка мило посміхалася,
Наприклад, на минулий день народження двоюрідної сестри я подарувала їй постільну білизну у великому пакеті з об’ємними метеликами та квітами, на якому висіла міні—листівка, підписана мною. Так ось
Настя чекала зимову казку як ніколи. Чомусь була переконана, що взимку доля приготує їй якесь різдвяне чудо. Вона цілий рік посміювалася над нею, тому на Різдво все компенсує
Проводили мене на пенсію всім нашим дружнім відділом. Я напекла пирогів, наготувала свої коронні страви, купила найсмачніший торт, ігристого і накрила шикарний стіл на роботі. Були тости, побажання.