Головна

Історії з життя

Той зойк я спинила на довгі роки, здавалося, якби я дозволила собі аби бодай сльозинка покотилася по щоці, то вже ніколи б не могла спинитися. Доню моя люба, як дорого нам обійшлися твої заробітки.
Історії з життя 0
Ти була нашою одиначкою, але не могли ми тобі дати більше, ніж мали самі, життя тоді було таке. Всі ходили однаково, отримували зарплату однаково, жили однаково. А тоді
Нас у мами троє дівчат, але так склалось, що нині вона у будинку для літніх людей. Наша дружна і велика родина, врапт розсипалась і ми із сестрами не спілкуємось одна із одною. цікаво, що саме мене вони вважають причиною того, що трапилось із нами усіма
Історії з життя 0
Нас у мами троє дівчат, але так склалось, що нині вона у будинку для літніх людей. Наша дружна і велика родина, врапт розсипалась і ми із сестрами не
Син поставив перед дуже нелегким вибором – вчинити по справедливості, або так, як буде правильно для нього і його сім’ї. Говорив він зі мною і довго і емоційно, казав, що він, то є єдина рідна мені людина у цілому світі нині. Однак, вся ця каша саме через те, що його слова, як виявилось, не зовсім правда
Історії з життя 0
Син поставив перед дуже нелегким вибором – вчинити по справедливості, або так, як буде правильно для нього і його сім’ї. Говорив він зі мною і довго і емоційно,
Коли свекруха нам ключі від своєї квартири на весілля подарувала, я думала що стану господинею у власному домі. Наївна! Хазяйнувала то я, а от господинею була свекруха і часто приїздила, аби це довести. Та сталось те, після чого моя свекруха до нас приїздить тільки на свята, та й то рідко
Історії з життя 0
Коли свекруха нам ключі від своєї квартири на весілля подарувала, я думала що стану господинею у власному домі. Наївна! Хазяйнувала то я, а от господинею була свекруха і
Троє дітей ми виростили з чоловіком в цій малій хрущовці, всіх любили однаково, але тепер я не впізнаю в цих дорослих жінках, тих маленьких дівчаток, яких любила і леліяла
Історії з життя 0
Катерина, наймолодша, поїхала за кордон, а от Лариса і Марія чомусь вирішили, що моя квартира їм вкрай потрібна. Я людина не з полохливих і можу за себе постояти,
Жила я з чоловіком лише заради дітей. Мій Максим не гуляв, не переробляв, все спокійно та поволі робив, що мене аж хапало інколи. До їжі був такий самий – міг перед тарілкою пів години просидіти, а перед телевізором міг провести й все своє життя. Я одна крутилася всюди, бо знала, що дітей треба на ноги ставити, а з таким газдою миші могли нам все поїсти
Історії з життя 0
Діти мої виросли, син оженився в місто, а донька у нас жила, бо не довго прожила з чоловіком, зате нас онучок тішив. Мирося поїхала теж в місто, бо
В кімнаті було ще чотири жінки і кожну з них сюди відправили рідні діти, тому мені на серці стало легше, мене ж відправили чужі, хоч і рідні серцю. Казала мені мама аби я на чужі діти не йшла, а я затялася
Історії з життя 0
– Які вони чужі? Я ж їх змалку знаю, вони мені як рідні! – Ой, дивися, бо як виростуть, то й зрозумієш, що не буде біля кого голови
Я сина застерігала, щоб він з Ритою не женився, але ж де його було переконати. А я вже бачила, що вона надто в собі певна, тим більше, що стала між двома друзями, які її любили і знала про це добре
Історії з життя 0
Як не одному голову крутила, то іншому. Мій Сергій виявився більш витривалим. Бо Олег не витримав і поїхав за кордон на заробітки, а Рита вже до мого сина
“Який мужчина. – протягнула сваха, щойно ввійшла у наш дім сватати доньку, – Що ж ти, Лесю не казала мені що маєш такого тата? Не сором було ховати?”. А мій чоловік стоїть мов та ружа – червоний і щасливий. Бачу, плечі розрівняв і очі засвітились
Історії з життя 0
“Який мужчина. – протягнула сваха, щойно ввійшла у наш дім сватати доньку, – Що ж ти, Лесю не казала мені що маєш такого тата? Не сором було ховати?”.
“Ти не права, – каже мені мама вкотре. – Він усе вже зрозумів і усвідомив, не бачиш – кається. То вже гордість у тобі говорить. Нею ти дітей сиротиш, бо життя, то не чорне і біле”. Слухаю і усміхаюсь, бо вона поняття не має про що нині просить. Та й усі, хто мені співають пісні от такі не усвідомлюють, що то не помилка зі сторони чоловіка була
Історії з життя 0
“Ти не права, – каже мені мама вкотре. – Він усе вже зрозумів і усвідомив, не бачиш – кається. То вже гордість у тобі говорить. Нею ти дітей

You cannot copy content of this page