Історії з життя
Ця історія сталася з моєю рідною бабусею. Бабуся Саша була глибоко віруючою людиною. Регулярно відвідувала церкву та проповідувала добро. Жила вона на самій околиці колись великого села, яке
Як і у кожної мами, у моїй душі є місце тільки для любові до своєї дочки. Зрозуміло, після новини про те, що вона виходить заміж, я повірила —
Роман був людиною, у якої практично все було. Окрема квартира, чудова робота, розкішна машина. Вечері у ресторані, модні речі. Всім і повністю запакований. Ось тільки не було кохання.
Вони познайомилися в маленькому квітковому магазинчику. Вона вибирала квіти для колег-жінок аби привітати з якимось святом. Ці «привітання» її страшенно дратували, бо, по-перше, вона не відчувала святкування, оскільки
Терпіння не безмежне. – Оце так — Юрко з сумнівом оглянув галявину. Кілька квітчастих фургонів, стриножені коні, галасливі замурзані діти, які веселяться в купах опалого листя, і одяг,
Ганна залишилася без чоловіка у тридцять років. Першого вересня жінка повела сина Павлика у перший клас. Їй не вірилося — маленький, беззахисний синочок вже йде до школи. Після
Ірина втомилася. Від усього. Від всіх. Від потоку інформації. Від проблем у сім’ї. Від нерозуміння оточуючих. Від безгрошів’я. Від нелюбові. Вона йшла вулицею, опустивши голову, дивлячись собі під
На вихідних Поліна любила погуляти торговими центрами. Ні, вона не була шопоголіком – просто на вихідних у чоловіка, з яким вона зустрічалася, не було можливості проводити час з
Марк з Галиною познайомились у кафе. Дівчина з рудим, аж мідним волоссям і зеленими очима одразу привернула увагу хлопця. Вона плакала. Сльози капали прямо у чашку з запашним
Те, до чого додумалася моя дружина, спаде на думку не кожному. Це інші жінки тягають з магазинів важкі сумки, і повертаються додому геть без настрою! Моя – не