Історії з життя
Я ще на весіллі невістці в очі казала, що жити вони із сином моїм не будуть. Дівчина вона і гарна і мила, але парою із моїм сином вони
Як не мали ми нічого, то в домі і мир був і злагода, а як з’явилось трішки більше, ніж борги, так і почали мої діти між собою перегиркуватись.
Наш з Матвієм будинок стояв наче на горбі, окремо, до ближчих сусідів йти хвилин десять, але як ми були разом, то мені не хотілося ні з ким спілкуватися,
– Лідочко, я ж тебе любила. А ти ж іще молода, хто знає, як доля повернеться, а жінці щастя хочеться. От і я щастя шукала. – Щось надто
А я просто реально не розуміла, що ж я робила не так? Я ніколи не скандалила з чоловіком, не казала аби він бавився з дитиною, навпаки. Старалася робити
Я їхала з Італії усього на два тижні, аби справити синові весілля. Хотілось для єдиної дитини справжнього свята, так щоби і людям на заздрість і собі на радість.
За роки життя свого не мала я ні обновок, ні речей модних. Та про що й говорити. якщо я ні моря не бачила, ні в горах не була.
Я сина сама виховувала і старалася на всьому економити. Проте, у мене завжди була зачіска і акуратний одяг, у сина все, що необхідно і навіть умудрялася путівку дістати.
Мій син мав велике майбутнє в столиці, але полюбив якусь Галю з Підволочийського району і все. – Сину, тебе там чекають лише злидні, а тут з твоїм талантом
Знаєте, я дуже багато зробила для своїх дітей за життя своє. Не маючи чоловіка я змогла обох не тільки вивчити, але й житлом забезпечити. Я усім казала, що