Історії з життя
Я була дуже щаслива, коли мій молодший брат Роман одружився з дівчиною з гарної родини. Молодята стали проживати у просторому будинку наших сватів. Емілія – єдина донька в
І так сталося, що коли я в інститут поступала, то у Улянки вже був трирічний синочок і вона готувала чоловікові борщі. Ми спочатку листувалися, а далі й зідзвонювалися,
Мені світ в очах так і поплив, як тільки почула, що мені син каже. Сльози в очах, а в голові шарварок із думок. Тільки я могла, що повторювати:
Розумієте, мені важко було знайти собі чоловіка в молодості, бо я жінка висока і з кісткою широкою. Мій перший чоловік був рівний зі мною і я вважала себе
Ну, як то кажуть, дожилася я – зловила чоловіка з іншою. І не з ким-небудь, а зі своєю найкращою подругою. – Чому ти дивуєшся, – каже мені мама,
А як почнете один одному доказувати, хто з вас кращий, то отаке й відбувається. Мій син Сергій зустрічався з Інною зі школи. я була не у захваті, бо
– Лілю, тобі скоро тридцять, то вже треба починати якось хитрощами закликати чоловіків до хати. Раз просто так вони не йдуть, – повчала я її. І ось у
Мій чоловік з невеликого села і завжди мені розказував, що нема смачнішої капусти, як терта варена ріпа на сметані і червона бульба з червоною квасолею, яку називали чомусь
– Іринко, ти вже маєш за плечима шлюб з білим платтям і фатою, як і я зі смокінгом. Це принесло нам щастя? Ні. Отже, справа зовсім не в
Ні, я б довго перераховувала зморшки і сиве волосся, дуже довго, але нащо? Треба дивитися не лише на того, про кого кажуть, тобто на мене, але й на