fbpx
Син ніколи не скаржився, не говорив, що в родині у нього якісь негаразди. Ми з чоловіком дивувалися, чому п’ять років уже живуть, а онуків все немає, але свої питання тримали при собі. Раптом там не виходить, не зміниться ж від наших питань нічого. А півроку тому син ввечері приїхав до нас з сумками. Сказав, що буде розлучатися, а поки поживе у нас. Я довго випитувала причину, а дізнавшись отетеріла просто
Син з Ритою зустрічалися близько року, навіть жили разом, тільки потім вирішили одружитися. З весіллям розбиралися самі, з нас ні копійки не взяли. Я тоді не знала, яке
Поки була надія, що він буде приносити додому більше грошей, я ще якось мовчала. Коли зрозуміла, що чекати нічого, почала вже наполягати постійно. Але він після таких розмов взяв за моду йти до своєї мами. А мама дуже добре спілкується з моєю. Ось вони вдвох мене по телефону жити і навчали. Мені особисто мама чоловічка нічого не говорила, робила вигляд, що така гарна і не втручається, але я знала, хто мою маму налаштовує на розмови зі мною
Розписалися ми не заплановано, тому що з’ясувалося, що я при надії. До цього три роки жили без штампів і ніби як все було добре. Причина погіршення відносин, звичайно,
В день весілля свекруха була сама чарівність, просто медовий пряник, а не жінка. Як вона мене нахвалював, називала донечкою, розповідала, як її синові пощастило і як вона за нас рада. Така зміна настроїв мене взагалі з реальності винесла. А коли вона під час тосту пустила сльозу, я взагалі перестала розуміти, що відбувається. Минулого тижня я була вся така невідповідна, а зараз просто найкраща невістка на світлі. Чоловік потім вже пояснив мені тонкощі поведінки в їх сім’ї. Такого я і уявити не могла
На зорі наших з чоловіком відносин він всіляко відтягував моє знайомство зі своїми родичами. Я зараз розумію, що служило причиною, але тоді я була впевнена, що він просто
Нормальній жінці усе одно чия дитина, – наполягає на своєму свекруха, – Нормальна жінка любить усіх дітей не залежно від того, мама вона йому рідна, чи ні. Забирай до себе сина чоловіка. Ти його дружина, ти повинна і край
Ми одружилися півтора роки тому, ще рік жили разом. У нас обох це другий шлюб, але у мене дітей немає, а у чоловіка є восьмирічний син. Живемо ми
Почула розмову свого хлопця яка була призначена явно не для моїх вух
З Вітею ми зустрічалися вже півроку. Чим мене привабив цей хлопець не знаю. Зовні він був абсолютно не в моєму стилі. Невисокий, з дрібними рисами обличчя, русяве волосся,
А звідки взялася дитина у нашої вертихвістки? — Здивувалася бабуся. — Та й дівчинка вже немаленька
Настуня підмалювала губки, глянула в дзеркало. Все. Можна йти на роботу. Вона випурхнула з під’їзду і посміхнулася стареньким, які сиділи на лавці. — Доброго ранку, бабусечки! — Доброго,
Не було й дня, щоб Юра не думав про правильність свого прийнятого рішення, про свій переїзд в це маленьке містечко. За ті п’ять років, які він тут прожив, хлопець так і не зміг знайти друзів чи приятелів, а все через свою роботу
І з рідного міста він теж поїхав з тієї ж причини. Ні рідні, ні друзі, ніхто не підтримав його рішення стати вихователем в дитячому садочку. Але ж батьки
Квартиру я залишаю своїй внучці, душі в ній не чую, гроші нехай син з дочкою порівну поділять. Автомобіль залишу тому, хто за місцем спочинку мого чоловіка, царство йому небесне, світла людина була, доглядати буде, бо воно знаходиться досить далеко, тому для чого буде ходити пішки? Двійко моїх котів, нехай син племінниці забирає, він котів любить
Вісімдесятирічна жінка з фарбованими сивим волоссям дивилася на струнку, високу помічницю нотаріуса. — Чим я можу вам допомогти? — ввічливо посміхнулася помічниця. — Ну, я прийшла заповіт скласти,
Здавалося б, тільки вчора подружня пара з розмахом відзначала кришталеве весілля, а сьогодні вони вже пішли різними дорогами
Марина сиділа на кухні і маленькими ковточками пила гарячу каву. Поруч надривався телефон — за останню годину з жінкою захотіли зв’язатися мало не всі друзі і знайомі. Причиною
Розлучилась я з вини свекрухи і тільки через неї. Ця жінка не мала свого особистого життя, навіть подруг не мала, тому всеціло жила нашим. При свого сина розповідаючи вона завжди говорила не “він”, а “ми”. «Ми вирішили оженитись», або «Ми пішли навчатись». Так і жила я п’ять років, аж поки не капнула найостанніша крапля в океан моєї витримки
Розлучилась я з вини свекрухи і тільки через неї. Ця жінка не мала свого особистого життя, навіть подруг не мала, тому всеціло жила нашим. При свого сина розповідаючи

You cannot copy content of this page