Історії з життя
Напередодні весілля сина я не спала не лише через те, що купа роботи треба ще було доробити, але й через те, що поїхав він на парубочий вечір, а
Не по-людськи якось це все виходить, ой не по-людськи… Як то так не хотіти нас лишити в спокої? Аж ні, причепилася, мов п’явка… А син мій молодший за
Сто п’ятдесят разів я хотіла піти від Василя, чесне слово… Господи, чому колись мені в ньому подобалася ця його здатність завжди бути поруч? Як же мені хочеться аби
Ми з Максимом моїм одружилися вже у досить зрілому віці. Йому тоді було 42 роки, мені вже за 36. Ми були цілком сформованими та самостійними особистостями, зі своїми
Моя мама вже ніяк пенсії не могла дочекатись. Сьогодні стала пенсіонеркою. а назавтра вже в село поїхала залишивши нам свою квартиру – мрія здійснилась. Минуло пів року і
Доньки зателефонували і радісно повідомили, що збираються на гостину вже наступного тижня. Пробудуть не надто довго, усього днів зо два, або зо три. Мені, ніби й радіти потрібно,
Прийшла від сусідки із чітким розумінням того, що й мені потрібен терміново ремонт. Одразу доньку набрала, аби сказати, що надумала. Розповіла їй що бачила, озвучила скільки сусідка на
Отже, вона просто пішла до когось іншого. Я б не сказала, що мама була дуже турботливою, вона любила грати хіба в прикрашання і то не завжди. Вона або
Телефон піпікнув саме в той момент, коли я рахувала свої курятка. Порахувала раз, далі перерахувала… Так і є – одного нема, а перед тим я бачила, як сусідський
І знову мама при всіх за столом починає вигадувати нам ті євро, що висилала, коли ще в Італії працювала: “Як я у силі була і при грошах, то