Василеве життя поволі згасало. А недавно лише шістдесятка минула. Батько прожив вісімдесят п’ять літ. Матір – на два роки довше. Василеві ж, вочевидь, не судилося. Лiкарi «втішили»: пів року, може, протягне. А, може, ні. Немилим стало добротне обійстя. Його хата – найбільша на вулиці. А який розкішний сад! Машина, трактор, поле, худоба… Всього є вдосталь, […]

Віктор вийшов на перон. Після тижневого відрядження повертався додому. Коли зайшов в плацкартний вагон, знайшов своє нижнє місце. Поки влаштовувався, почув, як хтось йде по вагону, важко дихаючи. Повернувся, – літня жінка з сумкою на коліщатках, що більше нагадувала рюкзак, в осінньому пальто і кольоровій хустці, стояла навпроти, намагаючись віддихатися. «Ну, все, – подумав Віктор, […]

Тернопіль. Вони зайшли у тролейбус. Він – молодий, високий, гарний. Опирався на милицю і на Її руку. Мабуть, це була Його кохана. Обручок не мали. Біля дверей сиділа молода мама з шести- чи семирічною дитиною. Глянула, відвернулась до вікна. Не запропонувала сісти. – Сідай, сину, – казала старша жінка з сумними очима, одягнена при більш, […]

А дощ не вщухав. Витанцьовував вулицями. Що йому до перехожих! Олег з Іриною від дощового полону врятувaлись у найближчій кав’ярні. – Отже, каву з коньяком? – запитав Олег. – Каву з коньяком. – За наше рандеву, – підняв келиха. – І за дощ, – додала Ірина. Вони просиділи у затишній кав’ярні, здавалося, вічність. – Пригадуєш, […]

Ми познайомилися в парку. Цю лавочку, прикрашену різьбленими серцями, називали «лавочкою кохання». Її використовували наречені для створення «колоритних фотографій». На серця вони прикріплювали замочки, які закривали на ключик і це символізувало їхнє вічне кохання. Але це було тільки у вихідні дні, а решту часу лавочка пустувала, притягуючи таких, як я. Своє щастя я втратила і […]

П’ятнадцять років тому я працювала з однією цікавою жінкою передпенсійного віку, її звали Ніна Федорівна. Приємна в спілкуванні, розсудлива. Як колега вище всяких похвал, що на даний час рідкість. Але був у неї пунктик – ненaвидiла вона свою невістку Таню, дружину єдиного сина Олега. І дуpна, і стрaшна, господиня погана, а дітей виховувати взагалі не […]

Кілька років тому ми були звичайною сім’єю. Чоловік щодня ходив на роботу, вечорами допомагав мені гуляти з дочкою і купати її. Часто у вихідні ми їздили всією сім’єю кудись на відпочинок. Коли народилася друга дочка, ситуація ускладнилася. Мені стало важче займатися домашніми справами і доглядати дітей, і я почала дорікати чоловіку в тому, що він […]

Молоденькою дівчинкою я вийшла заміж і в найперші місяці нашого спільного життя у чоловіка почалися загули. Він міг привезти мене в гості в село до товариша по службі і залишити в будинку, у чужих людей, а сам відправлявся на нічні прогулянки. Це зараз можна з будь-якого місця викликати таксі, а тоді, в 1985 … Йшла […]