Мої діти мене розчарували та й взагалі материнство – це не те, чим пишаються наприкінці життя, чим виправдовують його сенс
О, я ніколи не виїжджала за межі області, зате я привела на світ двійко діток. О, я ніколи не купила собі дорогу річ, зате цілий вік провела на
Я почала випитувати і виявилося, що мами немає вже два тижні! Вона розрахувалася з роботи і забрала речі та кудись поїхала. Я їй телефонувала, але вона так собі спокійненько сказала, що поки не може вернутися і ще не знає чи й вернеться. Де саме вона – не сказала
Не знаю, що дратує мене більше – їхати в село чи їхати в село вертати маму. Надумала на схилі літ покинути батька на мене! З дитинства не любила
На похорон до матері Галя не приїхала, бо вже й так пізно, а ще й дорого. – Я вже їй нічим не зараджу, а просто так викинути тисячі доларів аби мене родичі в зубах не носили – вибачай
– Що я двері не закрила?, – вигукнула Юстина. Оце так, ще й старість не прийшла, а вже забуває такі речі. Хоча її мама вже в її роки
Увечері приїхав батько із відрядження. Голодний та втомлений. Відкривши холодильник завмер. Яке ж захоплення з’явилося в його очах, з нього ніби відразу спала втома
Уляна ніколи не знала і не бачила своєї мами, але це не заважало їй жити, хоч у школі хіба лише лінивий не вколов дівчину цим. Наче це була
Свекруха про це дізналася і давай робити велику проблему – ще й батьків моїх долучила, мало не вся родина в курсі, що ми з чоловіком не спимо в одній кімнаті
– Ти думай добре, Надіє, що ти робиш, – почала мені виговорювати, – Як ти чоловіка не шануєш, то не треба його перед родиною отак попускати. – То
Що це? – поглянула свекруха на мої руки, – А з якого дива так? – здивувалась вона щиро, – Поглянь на мене, доню і запам’ятай собі гарненько, – говорила строго, – От такою ти маєш бути і в вісімнадцять і в тридцять і в сімдесят вісім. Зрозуміла мене?
— Що це? – поглянула свекруха на мої руки, – А з якого дива так? – здивувалась вона щиро, – Поглянь на мене, доню і запам’ятай собі гарненько,
Я не мала наміру вічно зберігати свою таємницю, але й так одразу розповідати не хотіла. правда спливла випадково і прозвучала не з моїх уст. Тепер чоловік мене мало з дому не виставив. Бачте, не очікував він від мене такого
Була в мене бабуся, батькова мама. Ми з нею майже не спілкувалися, бо батьки були розлученні. Після того, як її не стало мені дісталася від неї у спадок
Отримавши відмову, та ще й у такій формі я дуже довго не зверталась до мами по допомогу. так, ми розмовляли, але все більше про погоду і пташок, що за вікном пролітають, про те. як ми живемо. чи виживаємо, мамі знати було не цікаво. Але ось, ситуація прямо безвихідна. Я вже не витримала і знову маму свою набрала
Отримавши відмову, та ще й у такій формі я дуже довго не зверталась до мами по допомогу. так, ми розмовляли, але все більше про погоду і пташок, що
До цієї зустрічі я вважала, що людина сама творить власну долю і глухих кутів в житті просто не існує. Але я зустріла свою однокласницю Марину і зрозуміла, що доля інколи такі посилає випробування, що просто одна людина винести не може
Ми з Мариною не бачилися ще зі школи, тоді розлетілися хто-куди і я не дуже й цікавилася її життям, бо й своїх переживань не бракувало. Навчання, робота, одруження,
Моя мама до пенсії уже ледь допрацювала. Я чула щоденно, як їй важко і як вона хоче нарешті вже відпочити. Я й сама бачила, що вона виснажена і здоров’я почало підводити, тому вихід на пенсію ми всі святкували. Аж тут, за місяць, я чую. що мама на роботу повертається. Здивовано запитую, що стало причиною і від почутого мало дар мови не втрачаю
Моя мама до пенсії уже ледь допрацювала. Я чула щоденно, як їй важко і як вона хоче нарешті вже відпочити. Я й сама бачила, що вона виснажена і

You cannot copy content of this page